За обсягом роман адекватних розмірів – трохи більше 500 сторінок :-) В центрі подій, звісно ж, детектив Ерленд, досвідчений
поліціянт років п’ятдесяти, з проблемними вже дорослими дітьми та зруйнованим
двадцять років тому подружнім життям, який розслідує вбивство одного старого. Ниточка
подій веде на кілька десятиліть назад, і тільки там постає з могил жахливе
минуле та знаходиться відповідь на запитання нинішні…
Читається роман настільки легко, що я навіть трохи здивувалася, адже це не
дуже притаманно для подібного жанру. Чи то така робота перекладача, чи це
дійсно авторський стиль написання. Речення прості, разом із тим оповідь від
цього не втрачає забарвлення. Герої та події виписані чітко, зрозуміло. Події розгортаються
плавно, до фіналу автор підводить логічно, поступово збільшуючи емоційний тон.
Читати цікаво та приємно. Але є одне «але», як кажуть ;) У діалогах деяких
персонажів зустрічається багато матюків J І я не знаю, чи був це задум автора, чи постарався
перекладач ;) Наприклад, донька Ерленда, наркоманка, перемежує своє мовлення нецензурними
словечками. Що не дивно, мабуть, для такої людини. Або поліціянти, що беруть
участь у розслідуванні, теж дозволяють собі непристойну лексику. Матюки чути,
звісно ж, з вуст і негативних персонажів. Але я не шляхтянка-панянка, а
досвідчений книжковий хробак, отже цілком спокійно ставлюся до матюків як до
певного емоційного висловлення. Тим, хто це не сприймає, може бути не дуже
приємно. Проте книгу це аж ніяк не псує. Навпаки, додає «родзинки».
А я тим часом продовжу читати інші романи про Ерленда та його розслідування
Немає коментарів:
Дописати коментар