Показ дописів із міткою новинки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою новинки. Показати всі дописи

пʼятниця, 19 травня 2017 р.

четвер, 13 квітня 2017 р.

5 кращих зарубіжних книг квітня, виданих українською мовою



Видання різними мовами виходять майже паралельно в різних країнах світу, і Україна – давно вже не виключення, як це було за радянської епохи «залізної завіси». Приємно дивує сезонна велика кількість культових імен, чиї книги перекладені та видані цієї весни.

Ісабель Альєнде «Японський коханець», 2017


Цей світовий бестселер перекладений 37 мовами і вже розійшовся тиражем у 67 млн екземплярів.

У Польщі 1939 року, загарбаній нацистською Німеччиною, починається дорога головної героїні до…майбутнього. Перед самим початком Другої світової війни юну дівчину відправляють до родичів до Сан-Франциско, де вона закохується в сина японського садівника. Невдовзі закоханих розлучають трагічні події Перл-Гарбора, коли родину коханого женуть до табору для інтернованих.
Таким чином любовна історія вписана в контекст світової історії, та формує не альтернативний, а скоріш авторський погляд на феномен пам’яті. У подальшому події розгортаються у будинку для літніх людей Сан-Франциско, де одна молода дівчина стає повіреною вже 81-річної героїні – вона допомагає старенькій навести лад в особистому архіві та спогадах.

Роман – трагічна історія життя та кохання, такого ж бурхливого, як і все ХХ століття. І шлях героїні чимось нагадує долю самої Ісабель Альєнде. «Протягом життя я була чужоземкою, - пригадує письменниця. – Була донькою дипломатів, потім політичною біженкою, зараз – емігрантка. Яне належу до жодного місця, тому можу про це говорити, це мій власний досвід».

Орхан Памук «Химерність моїх думок» , 2017


Нова книга Памука – майже повна енциклопедія турецького життя за сорок років, з 1970-х до сьогодні. Свого часу Джойс сподівався на те, якщо його рідний Дублін буде зруйновано, то його можна буде відновити за «Уліссом». Теж можна сказати й про типографію Стамбула в романі «Химерність моїх думок», про його повсякденне життя та вулицях та площах. Перші відеосалони, крамниці та ятки, порядки на базарах та робочий уклад розносників їжі – про все це розповідає нічний торговець Мевлют. А строкате життя в книзі – сімейні клани, що мешкають мало не на цілих вулицях, - змусив автора навіть створити родовідне дерево на початку роману.

Мевлют – бідняк, він перебуває в залежності від сусідів, від поліції та нічних грабіжників. І прокричати свої поневіряння та смуток він може тільки вночі, на спорожнілих вулицях міста…

Харукі Муракамі «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі», 2017


В Японії цей роман сучасного класика розійшовся мільйонним накладом вже в перший місяць продажів. У новому романі культового класика розповідається історія звичайного 36-річного інженера, в далекому дитинстві якого – нерозлучна дружба з такими ж як і він любителями залізниць. Всі вони, два хлопчики та дві дівчинки, на відміну від героя роману, мали «кольорові» імена. І лише він залишався у тіні власного скромного імені. В університеті відбувся розрив, друзі відвернулися, спрацювала магія імені, змусивши героя сумніватися в собі як у порожній безбарвній людині. І тільки дружина, яка в нього вірила, радить знайти старих друзів та з’ясувати причини розриву

Салман Рушді «Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей», 2017


Новий роман лауреата Міжнародного Букера – це не магічний реалізм, з яким порівнювали попередні книги Рушді, а найчистіша магія. За сюжетом відомий філософ, в якого закохалася принцеса джинів, подарувавши йому щедре потомство, зрікається своєї родини. Таким чином світ заполоняють діти, в чиїх жилах тече кров людей та джинів. І лише через кілька поколінь принцеса повертається до померлого чоловіка, дарує йому нове життя, і його спір зі своїм ворогом, відомим містиком, продовжується. 

Сперечаються зазвичай про Бога та людей, яких він створив, та які завжди не проти осягнути «божественне» у своєму житті. Роман індійського британця не схожий на жодну з його попередніх книг. У цій компактній історії, що містить в себе безліч сюжетів, відсутні звичні для Рушді сильні світу цього – президенти, диктатори, пророки. «Не обов’язково всі романи писати про відомих політичних діячів! – зауважує письменник. – Я ніколи не мав сумнівів щодо могутності літератури, хоча намагаюся не приписувати їй надто багато. Однак, на мою думку, нам зараз як ніколи необхідно мистецтво вигадки: треба ясно уявити собі, що ти живеш та працюєш у просторі свободи, - тільки так можна відстояти можливість бути собою»

Патрік Модіано «Щоб не загубитися в місті», 2017

Автор цього роману, удостоєний Нобелівської премії 2014 року, неодноразово говорив, що йому здається, наче він пишу одну й ту саму книгу. І дійсно, незважаючи на різницю в сюжетах, всі романи та повісті французького письменника та сценариста присвячені пам’яті, спогадам, безпам’яттю як витоку.

За сюжетом, автору кількох романів, що живе у паризькій квартирі, дуже подобається його життя самітника. Але все летить шкереберть, і колишньому спокою настає край, коли таємничий молодий чоловік повертає йому власну книжку з адресами. Телефон одного з героїв минулого, про якого не пам’ятає власник, дуже цікавить благодійника, що повернув книжку, але не пам’ять. Спогади про нього, а також про жінку, яка була чи то при передаванні книги, чи то в  минулому безпам’ятного героя, з цієї хвилини турбує і героя, і читача. Незнайомець, який зник, постає духом у буднях письменника, молода жінка, з якою він намагається згадати минуле – все це вибудовує захопливу конструкцію роману-лабіринту. Пройти його до кінця під силу лише справжнім любителям ігор із пам’яттю.

Джерело: hyser.com.ua 
Переклад: Аліна Горбачова


вівторок, 28 березня 2017 р.

Три цікаві літературні новинки 2017 року



Я регулярно переглядаю літературні сайти в пошуках, чого б почитати, стежу за новими виданнями, новими іменами у світовій та вітчизняній літературі. Вкотре гортаючи тематичні сайти натрапила на кілька книжок, які мене зацікавили. І які я, звісно ж, збираюся прочитати.

Отже ділюся своїми знахідками. Можливо, комусь іще припадуть до смаку.

Ґрем Свіфт «Материнська неділя»
 
 «Материнська неділя» - давній звичай, згідно з яким у четверту неділю великоднього посту домашня прислуга отримує вихідний, щоб відвідати рідню. В Європі звичай забули після Першої світової війни, і тільки в Англії він зберігся до сьогодні у вигляді Дня матері. Але 30 березня 1924 року, коли відбувається дія книги, за цей звичай люди ще тримаються, наче за уламок світу, що руйнується. Саме в цей день головна героїня, покоївка Джейн, лежить на ліжку в спорожнілому, без слуг, розкішному будинку свого коханця Пола Шерінгема. Це схоже на певний ритуал святкування останнього дня їхніх семирічних стосунків. А зараз Пол підведеться, вдягнеться та назавжди покине Джейн заради неминучого весілля з нареченою-багатійкою.
 
Ендрю Майкл Герлі «Лоуні»

Книга повернена в минуле: дія перенесена у 1976 рік, а таємниці, які розгортаються під час перебігу подій, ще більш давніші. Все відбувається на Великдень, у дивному містечку Лоуні на північному заході Англії, де буває багато прочан. Назва поселення так і перекладається – «глушина». Мати головного сподівається, що саме тут може вилікуватися від німоти його брат. Подорож моторошна: на кожному кроці трапляється символічна рушниця, яка неодмінно повинна вистрелити.
  
 Юджин Овідіу Кіровіц «Книга Дзеркал»

Нью-йоркський літературний агент Пітер Кац отримує заявку на видання автобіографії під назвою «Книга дзеркал». До заявки додано початок рукопису – дехто Річард Флінн пригадує роки навчання в Прінстоні, перше кохання, роботу на відомого професора психології Джозефа Відера. Ці події 25-річної давнини мали трагічний фінал, однак злочинця не впіймали та не викрили. А зараз Річард раптом побачив все, що відбулося, в іншому світлі, по-новому оцінив роль своєї колишньої коханої Лори Бейнс… Але рукопис обривається на півслові. Заінтригований Пітер намагається отримати ту частину «Книги дзеркал», якої не вистачає, однак рукопис виявляється таким самим невловимим, як і правда про те, що сталося чверть століття тому…
 

За матеріалами: gorky.mediaЛайвЛіб 
Переклад: Аліна Горбачова