Уявімо, що реальності не
існує. Тобто вона є, але перебуває в суперпозиції. З точки зору квантової механіки,
об’єкт, перед тим, як відбудеться спостереження за ним, одночасно перебуває у
невизначеному стані - у суперпозиції. І тільки коли ми починаємо
спостерігати за цим об’єктом, він отримує якійсь визначений стан. Визначений
нашим спостереженням.
Отже об’єктивної реальності не
існує. Є тільки суб’єктивна. І стає вона такою, коли ми починаємо зосереджувати
свою увагу на певних діях, сюжетах, емоціях тощо.
Наукові експерименти в галузі
квантової фізики вже довели багато речей, в які важко повірити звичайному
розуму. І дослідження в світі тривають. Хтозна, куди людство може завести
допитливість за кілька століть чи навіть десятиліть?
У всі часи «безумству хоробрих
співаємо ми славу». На кожну епоху знаходився свій божевільних першопроходець,
але саме завдяки ним людина рухалася до знань. Блейк Крауч у своєму романі
описав одного такого відчайдуха сучасності, який створив особливий Куб для того,
аби приборкати всі можливі реальності. А вони виявилися нескінченними. І найстрашніше
дізнатися, що науковий переворот створив… ти. Хоча тобі про це геть нічого не
відомо…
Містичний трилер «Темна матерія»
можна сміливо читати без побоювань поринути у вир фантастичних нагромаджень. В
романі наукове підґрунтя вдало поєднане із тим, що досі не повністю досліджено:
функціонуванням розуму, підсвідомістю, психікою. Це шалено цікава суміш, та ще
й приправлена плавним розгортанням сюжету та помірним «нагнітанням» атмосфери.
Краучу вдалося проникнути в
глибини людської свідомості, добряче там покопирсатися й створити для нас захопливу
історію, після якої хочеться збагачуватися новими знаннями.
Кінцівка роману не має однозначного закінчення. З одного
боку, це страшенно не зручно, адже 400 сторінок із тремтінням чекаєш розв’язки.
Але завдяки цьому ми маємо розкішну можливість відчути себе творцями нової реальності.
