Показ дописів із міткою тематичний читопис. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою тематичний читопис. Показати всі дописи

четвер, 1 листопада 2018 р.

Тематичний читопис


Важкі теми, але саме тому й потрібно читати, вивчати власну історію, робити висновки та засвоювати уроки минулого. 

📗"Криваві землі" - наймасштабніша праця для мене на сьогоднішній день про період 1932 - 1945 років, де одним із головних об'єктів історичного жаху постала саме Україна.

📗"Друга світова" - реальні історії людей, які пройшли чи відчули на собі пекло на землі.

📗"Геноциди Сталіна" - невеличка лаконічна праця, що розкриває вбивчі дії радянського диктатора та їхні наслідки для поневолених ним народів. Також цікавою є інформація про походження, фіксування та використання терміну "геноцид".

📗"Гітлер: примітки до біографії" - доволі цікавий аналіз особистості нацистського лідера. Становлення політичних амбіцій та мети привести німецьку до панування в Європі показано крізь призму геополітичної та економічної ситуації в світі того періоду, характеристики особи Гітлера, його здобутки, помилки та злочини.

пʼятниця, 10 листопада 2017 р.

Фредерік Лалу «Компанії майбутнього»

Бекграунд: Свою книгу Фредерік Лалу, колишній партнер відомої консалтингової компанії McKinsey & Company, написав 2014 року, і вона одразу ж стала бестселером на Amazon.
Сьогодні Фредерік Лалу працює коучем, бізнес-консультантом топ-менеджерів, які бажають вивести свої компанії на кардинально новий рівень, спираючись на вимоги новітнього часу, та які не бояться масштабних трансформацій. Сам автор розповідає, що під час роботи з керівниками він виконує роль спаринг-партнера, вислуховує їхні запитання, ставить свої, а потім вносить пропозиції та дає поради.
Більшість книжок із бізнесу присвячена секретам завоювання ринку, способам знешкодження конкурентів та методам збільшення прибутку. Тобто всі вони пропонують топ-менеджерам інструменти для гри у бізнес у межах поточної парадигми управління. «Компанії майбутнього» зовсім про інше. Автор переводить нашу увагу із зовнішнього (прибутків, конкурентів, влади тощо) до внутрішнього – самореалізації, свободи самовираження та отримання задоволення від праці, яку вільно обираєш і за яку відповідаєш. 
Оригінальна назва: Reinventing Organizations: A Guide to Creating Organizations Inspired by the Next Stage of Human Consciousness
Видавництво: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Наклад: 3000 примірників
Сюжет. «Компанії майбутнього» пропонує новаторський підхід до роботи компаній, де кожна людина – не гвинтик у величезній машині, а вільна особистість, що має можливість постійно розвиватися та отримувати задоволення від роботи.
Книга побудована на основі авторського дослідження 12 компаній, як комерційних, так і неприбуткових, що вже працюють за новаторськими принципами. Провівши тривалий час у пошуках таких організацій у різних куточках світу, Фредерік Лалу обрав кілька, які відповідають певним критеріям інноваційності.
Проведення дослідження передбачало дві групи запитань:
1. Структура, процеси та методи роботи – містить 45 запитань.
2. Умови виникнення компанії та її стабільної діяльності – містить 25 запитань.
Дослідження спиралося на публічно доступні матеріали про компанії, внутрішні документи, відвідування самих організацій та інтерв’ю з керівництвом і працівниками. До книги увійшло чимало цитат з інтерв’ю, а також у додатках повністю подані переліки обох груп контрольних запитань.
Перший розділ описує, як еволюціонували компанії в історичній перспективі, та пояснює, що кожного разу, коли людство переходило на новий етап свідомості, воно також винаходило радикально продуктивнішу організаційну модель. Чи можемо ми в сьогоденні зіткнутися з іще одним критичним моментом? Чи здатні знову здійснити такий стрибок?
Автор пропонує п'ять організаційних моделей, яким він дав назви за кольорами: червона, жовта, помаранчева, зелена та бірюзова. Кожен тип має свої критерії відповідно до епохи, коли вони були найефективніші, а також наводяться сучасні приклади таких моделей.
Червоні компанії: схожі на вовчу зграю, де відбувається постійна демонстрація влади вождем з метою втримання підлеглих у покорі. Головний важіль управління – страх.
Жовті компанії: подібні до армії або до католицької церкви. Висока організація ролей. Замкнутий цикл управління, відсутність нового, стабільність, суворе виконання процесів. Чітка піраміда ієрархії, управління здійснюється виключно згори вниз.
Помаранчеві компанії: порівнюються з машинами із безліччю маленьких гвинтиків. Головна мета таких компаній – подолання конкуренції, зростання та постійне збільшення прибутку. Новації допомагають бути попереду інших. Головний важіль управління – встановлення завдань та контроль за виконанням. Свобода передбачається тільки в межах виконуваних функцій. Такими є більшість сучасних комерційних структур.
Зелені компанії: родинна модель. Структура ще залишається пірамідальною, проте значно більша орієнтованість на мотивацію працівників завдяки делегуванню повноважень.
Бірюзові компанії: передбачають самореалізацію, яка стоїть на вершині піраміди потреб Маслоу. Бірюзова парадигма розглядає життя організації як особистий та колективний шлях до істинної мети. Рушійною силою є прагнення кожного працівника до своєї сутності та праця за покликанням. Форма управління – самоврядні команди. Головний важіль управління – повна довіра і відповідальність. Відсутність менеджерів середньої ланки. Обмежена кількість керівників. Відсутність посадових інструкцій та посад у звичному розумінні, вільний робочий час. Центральний апарат компанії є мінімальним, може зводитися до кількох осіб. Генеральний директор чи власник – лідер, якого поважають, але він не має права ухвалювати одноосібні рішення з будь-якого питання. Рішення ухвалюються шляхом внутрішнього консультування.
У другому розділі наводяться реальні практики бірюзових компаній. Використовуючи розповіді та приклади із різних ситуацій, автор детально описує, як працює цей новий спосіб організації роботи:
  • які структури мають такі організації;
  • як вирішують конфлікти;
  • як навчаються;
  • як добирають персонал;
  • як працюють інформаційні потоки;
  • яким чином відбуваються процеси бюджетування, звітності тощо.
Читач наче має можливість спостерігати щоденну роботу різних новаторських компаній, в яких працюють як 100 працівників, так і кілька десятків тисяч.
У третьому розділі розглядаються умови, необхідні для створення та розквіту бірюзових компаній, а також як можна трансформувати компанії, що вже давно працюють в інших парадигмах (зелені чи помаранчеві), у новаторську? І на які результати внаслідок цього можна очікувати?
Книга напрочуд практична, корисна та розумна. Людству дійсно варто враховувати процес еволюції свідомості, який триває. З кожним днем ми спостерігаємо творення нових технологій, для використання яких потрібен і новий погляд на життя. Наш світ постійно змінюється, і ми маємо змінюватися разом із ним: опановувати нові професії, отримувати нові знання, переформатовувати власний мозок. На зміну звичним типам організацій уже приходять нові, і опиратися цьому безглуздо. Ми живемо у надзвичайний час, і хочеться встигнути побачити, що принесе нам майбутнє. А як сказав відомий гуру менеджменту Пітер Друкер: «Найкращий спосіб передбачити майбутнє – це створити його».
Вам сподобається, якщо: ви відчуваєте, що сучасні реалії ведення бізнесу не приносять бажаних результатів, адже світ диктує нові правила. Ви хочете щось змінити, але не знаєте, що саме та яким чином.
Вам не сподобається, якщо: ви боїтеся свободи та відповідальності, яка є її обов’язковим наслідком.  
Головна причина прочитати: у наших силах створити набагато продуктивніші, щирі та цілеспрямовані компанії, школи, лікарні й державні установи.
Огляд опублікований на порталі Mind.ua

пʼятниця, 20 жовтня 2017 р.

Топ-10 книжок про песиків, які варто читати в рік Земляного Собаки

Наближається 2018 рік, який за китайським календарем належатиме Жовтому Земляному Собаці. Саме ця прекрасна тварина пануватиме в новому році. Тому саме в цей час варто прочитати про собачок, які увійшли в літературу. Я обрала 10 найбільш цікавих, на мій погляд, «собачих історій». Якісь із них я знаю з дитинства, а про певні мені тільки належить дізнатися. Тож читаймо разом!

1. «День пса» Каролін Ламарш
Каролін Ламарш є авторкою кількадесяти романів, повістей, есе і радіоп’єс. Вона є членом Королівської академії французьких мови і літератури Бельгії.
Роман Каролін Ламарш «День Пса» (1996) отримав найвизначнішу літературну премію Бельгії — імені Віктора Росселя. Це була перша книжка авторки, якій судилося закласти канон сучасного бельгійського роману в новелах.
Події у творі обертаються навколо начебто банальної ситуації: посеред автостради жене ошалілий собака. Однак кожен, хто це бачив, сприйняв образ через призму власних життя і проблем. Священик, далекобійник, гомосексуал, удова — для кожного Пес став точкою відліку нового самоусвідомлення.

2. «Мета і життя собаки» Брюс Кемерон
Для людини пес — вірний друг на десять, п’ятнадцять років. Проте господар для пса — це все його життя…
Цей пес народився вперше, щоб навчитися стерегтися людей і відчиняти двері. Однак хіба таке може бути призначенням? Юний Тобі піде, щоб повернутися золотистим ретривером Бейлі та зустріти свого хлопчика. У дивному світі людей на них чекають життєві уроки і безліч пригод. Але колись і це життя пса добіжить кінця, щоб… початися знову! Рятуючи, розшукуючи, втішаючи інших, собака знатиме, що колись знайде старого друга. І коли це станеться, зрозуміє: призначення пса — просто бути поряд…
Брюс Кемерон завжди мріяв стати письменником: свій перший «роман» з 26 сторінок він написав у початковій школі, а вже у шістнадцять надрукував оповідання у місцевій газеті. Відтоді кожного дня прокидався на світанку, щоб писати. І досяг небувалого успіху! Його захопливий і зворушливий роман «Життя і мета собаки» став бестселером USA Today, на цілий рік — абсолютним бестселером The New York Times, а 2017-го — новим фільмом кіностудії DreamWorks. Він нагадає «Чорного красунчика» розповіддю про відданість тварини і людини…

3. «Загадковий нічний інцидент із собакою» Марк Геддон
Світ п’ятнадцятирічного Крістофера Буна, хлопчика із синдромом Аспергера, обмежений власним будинком, школою для дітей з особливими потребами та найближчими сусідами. Найбільше у світі йому подобаються математика – за її логічність, собаки – за зрозумілість їх чотирьох емоцій та зоряне небо – за його незмінність і передбачуваність. Він підфарбовує червоним різнокольорову їжу і не зносить обіймів навіть власних батьків, бо будь-які доторки викликають у нього справжні страждання. Але розпочавши, як його улюблений Шерлок Холмс, розслідування вбивства сусідського пуделя, він наважиться на мандрівку, що переверне життя його та його батьків...

4. «Трое в лодке не считая собаки» Джером К. Джером
Гумористична повість, що являє собою своєрідний звіт про поїздку на човні Темзою між Кінгстоном та Оксфордом трьох друзів (реальні люди) та песика Монморансі (вигаданий персонаж).

5. «Собачье сердце» Михаил Булгаков
Сатирико-фантастичний роман. Книга була написана 1925 року, але не видана (через вплив Лева Каменєва). Згодом Булгаков написав п'єсу за мотивами твору і 1926 року намагався поставити ії в Московському художньому театрі. Але спектакль було скасовано після того, як рукопис і копії були конфісковані ОГПУ.
Перша публікація в світі відбулася 1968 року одночасно в журналі «Грані» (Франкфурт) та в журналі Алека Флегона «Студент» (Лондон). І лише 1987 року повість була видана в СРСР, через понад 60 років після її написання.

6. «Собака Баскервілів» сер Артур Конан-Дойль
Один із найвідоміших детективних романів, де головними героями є приватний детектив Шерлок Холмс та його друг доктор Вотсон.
Усе почалося з того, що 1900 року Артур Конан-Дойль повертався до Британії з південної Африки після англо-бурської кампанії. На поромі він познайомився з військовим кореспондентом «Дейлі Експресс» Робінсоном Флетчером. Через рік у Норфолку вони зустрілися знову. Робінсон розповів Конан-Дойлю легенду про собаку, якого називали Чорним Дияволом. Письменник вирішив узяти за основу цю легенду, аби створити яскравий та динамічний твір.

7. «Каштанка» Антон Чехов
Уперше оповідання опубліковано в газеті «Новое время» на Різдво 1887 року під назвою «В учёном обществе».
Особисто я в дитинстві завжди плакала, коли читала цю зворушливу та невибагливу книжечку. А ви?

8. «Вірність» Іван Котовенко
З інтерв’ю з автором:
«Спонукало мене спілкування з моїм песиком Поршем. Задум з’явився, коли Поршу виповнилося понад десять років. Свого часу я багато читав про собак із того, що знаходив в Інтернеті, а також публікації в друкованих виданнях. То ж в мене з’явилась думка, а чому б не написати книгу про собак, в якій викласти історію взаємовідносин людини і собаки, поділитись історіями як люди проявляли вдячність до своїх чотирилапих друзів, розповісти про свого Порша, додати до книжки трохи гумору? Тобто зробити книгу такою, яка була би цікавою і читабельною не тільки для тих, хто має домашніх улюбленців, але і для тих, хто тільки планує придбання собаки.
Після того, як книга була видана, я отримав чимало відгуків від читачів: і від власників тварин, і від тих, хто тільки планує завести улюбленця. Читачі не приховували своїх емоцій та писали слова вдячності і захоплення. Казали: «Побільше б таких книжок». Я їм також вдячний за добрі слова».

9. «Флаш» Вірджинія Вулф
«Але все не так просто, все складно. Якщо він кусав містера Браунінґа, він кусав і її. Ненависть – це не ненависть; ненависть – це також любов».
Це захоплива біографія спанієля поетеси Елізабет Баррет-Браунінґ, у якій постає питання, що означає бути собакою – і бути людиною. Що б не писала Вірджинія Вулф, вона завжди створює класичне, легке, англійське есе, повне іронії та найточніших спостережень над людиною та світом.

10. «Пёс, который изменил мой взгляд на мир. Приключения и счастливая судьба пса Наузада» Пен Фартинг
Світовий бестселер, що не залишає байдужим жодного любителя тварин. Автор отримав премію «Людина року 2014» за версією CNN за свою благородну діяльність з урятування бездомних тварин.

Джерела:
Видавництво Анетти Антоненко
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Вікіпедія

пʼятниця, 8 вересня 2017 р.

Тімоті Феррісс «Працюй чотири години на тиждень»


Моя рецензія на порталі Mind.ua

Бекґраунд: Усе своє життя хлопець на ім’я Тімоті Феррісс був звичайною людиною. Народився, ходив у дитячий садок, потім пішов у школу, підробляв прибиральником у кафе, дивом вступив до Принстонського університету, отримавши нижчий за середній бал за вступні іспити, писав дисертацію, працював в офісах різних компаній. З деяких він пішов за власним бажанням, з якихось його звільняли. 
Як і більшість людей Тім завжди був переконаний, що життя – це важка праця з дев’ятої до шостої, і серед цієї рутини іноді бувають сплески промінців у вигляді вихідних та епізодичних відпусток. Виснажлива та малооплачувана робота в офісі здійснювала на нього дедалі більше негативного впливу, доки він не вирішив щось змінити. Феррісс не хотів просидіти в офісі до самої пенсії, проте також ніколи не ганявся за багатством. Він усвідомив, що є спосіб отримати винагороду за свою працю впродовж життя, не чекаючи його закінчення.
П'ять років Феррісс шукав відповідь на запитання: як досягти цілковитої свободи у своєму житті без мільйона доларів. Увесь свій шлях він вирішив викласти у книзі, щоб його вдалим досвідом змогли користуватися всі люди, які також бажають віднайти гармонію між роботою, заробітком та здійсненням мрій.
У книзі він хотів показити, як йому вдалося розмежувати поняття доходу та часу, і створити для себе ідеальний спосіб життя, подорожуючи світом та насолоджуючись найпрекраснішими благами планети. 26 видавництв відмовили молодому невідомому авторові у друкуванні книги. 27-ма спроба виявилася успішною, і Феррісс прокинувся знаменитим на весь світ.
Сьогодні 40-річний Тім Феррісс – найкращий автор у рейтингу 2007 року за версією New York Times, підприємець, бізнес-янгол, оратор, автор власного блогу та рекордсмен за кількістю послідовних кружлянь в танго протягом однієї хвилини разом зі своєю танцювальною партнеркою Алісою Монті. А його книга «Працюй чотири години на тиждень» перекладена 35 мовами з загальним накладом понад 1 млн примірників.
Сюжет: Усі бажають прожити своє життя на повну і не відкладати його на потім. Але в світі стільки людей, які відмовилися від яскравих можливостей через сумніви та страхи.
Мені вже пізно щось змінювати…
У мене діти, іпотека, я маю важко працювати…
Це все для тих, хто народився в заможній сім’ї…
Я не можу/не хочу ризикувати…
Не впевнений, що в мене вийде…
Скільки таких або схожих відмовок ми чуємо щодня або навіть самі їх промовляємо? Страхи просто переповнюють людей, але кращої нагоди нарешті здійснити щось нове не буде. Цей час настав. І не має значення, чого саме ми хочемо: поїхати в тривалу відпустку, започаткувати стартап чи пролетіти на повітряній кулі над Ніагарським водоспадом – використайте ваш величезний шанс змінити життя.
Спеціально для тих, хто сумнівається, на початку книги автор розповідає свою історію. Розділ має влучну назву «Хроніка патології». У ньому рік за роком Тім Феррісс розкриває свій шлях до того, ким він урешті став – від найзвичайнісінького офісного працівника з нестачею часу та суцільними стресами до члена субкультури «нових багатих» (НБ). Феррісс опанував мистецтво дизайну життя (ДЖ), і у своїй книзі детально розповідає, як саме це може здійснити будь-хто.
Кроки, які необхідно зробити для того, аби стати «новим багатим», автор скомпонував у абревіатуру DEAL (англ. угода).
D (Definition) – визначення: нові поняття та уявлення про те нове життя, якого ви прагнете.
E (Elimination) – усунення: всього зайвого, усталеного та надто традиційного, що заважає бути вільним.
А (Automation) – автоматизація: максимально всіх робочих процесів задля вивільнення часу на інші захопливі та важливі сфери вашого життя.
L (Liberation) – визволення: перехід від застиглості до мобільності життя.
Тімоті Феррісс рекомендує дотримуватися саме такої послідовності кроків. Інакше вашому шефу може дуже не сподобатися ваша ідея менше працювати в офісі. Варто готувати його до цього розумно та поступово.
Уся книга побудована на детальному розгляді кожного з цих кроків. Для кожного подаються свої терміни, вельми прості та зрозумілі, свій набір інструментів, який випробували на практиці багато людей.
Особливість книги – авторський погляд на традиційний тайм-менеджмент, який є популярним на наших теренах ще з 1990-х. Феррісс пропонує забути про організацію часу та позбутися підходу «що більше, то краще». Саме такими людьми переповнені сучасні офіси: заклопотані працівники з купою паперів, із мобільним телефоном біля вуха, що бігають з кабінету в кабінет, вдаючи шалену заклопотаність. На думку автора удавана зайнятість – це форма ледарства, небажання мислити та цілеспрямовано діяти. Але можна віддавати роботі значно менше часу без втрати доходу. А іноді отримувати навіть більше.
Ефективність та продуктивність – різні поняття, і варто це усвідомити. Можна бути ефективним працівником, тобто добре виконувати дії, що наближають до мети. Але краще бути продуктивним – виконувати завдання в  оптимальний та найбільш вигідний спосіб. А для цього нам потрібно правильно організувати свій час. От тільки старі правила в нових умовах не працюють. Світ стрімко змінюється, з’являються нові механізми, технології, знання. Традиційні підходи тайм-менеджменту вже не призведуть вас до нових вершин. Для цього потрібні нові техніки та підходи.
Важливим аспектом у керуванні життям автор вважає автоматизацію. На думку Феррісса, сучасні досягнення інформаційних технологій більше заважають людині, ускладнюють її життя, аніж допомагають. Електронна пошта, стільниковий зв’язок, безпроводовий інтернет – усе це треба поставити собі на службу, а не витрачати на перегляд пошти та відповіді на дзвінки увесь свій час. Автор наполягає на ідеї делегування якомога більшої кількості своїх функцій. Наприклад, віртуальному асистенту можна доручити майже все – від кореспонденції до замовлення квітів на День матері чи купівлі іграшки дитині та сплату рахунків за комунальні послуги. У книзі є навіть кілька сторінок з веб-адресами найрізноманітніших реальних і перевірених автором сервісів, які полегшують життя: програми фільтрації спаму, послуги віддаленого доступу до персональних комп’ютерів, сервіси для віддаленого збереження файлів та багато іншого. А що стосується фірм, які надають послуги віртуальних асистентів, то для України це не є новиною: у нас уже давно працюють компанії з консьєрж-сервісу.
А якщо хтось все ще має сумніви щодо своєї спроможності наважитися змінити власне життя, наприкінці книги є реальні історії подолання страхів та оновлення від людей різного віку, статусу та професій. І вони дійсно мотивують.
Чотири години – це умовна цифра, для наочного показу дії принципу Парето та закону Паркінсона. Традиційний робочий день складається з 8 годин, відповідно працівникові потрібно заповнити роботою всі 8 годин. Якби робочий день тривав 15 годин, то й заповнювати справами довелося би ці 15 годин. Але якщо виникає критична ситуація, і працівнику вкрай необхідно піти з офісу, скажімо, на 2–3 години раніше, то дивним чином уся робота, що була розподілена на 8 годин, чудово виконується за 5–6.
Згідно із принципом Парето, 80% результату ми отримуємо завдяки 20% докладених зусиль (цей розподіл працює й в усіх інших галузях життя). Отже більшість наших зусиль та часових затрат – марні.

Закон Паркінсона стверджує, що важливість і складність певного завдання залежить від часу, виділеного на його виконання. У цьому, на думку Феррісса, полягає магія крайнього терміну. Кінцевий результат, який досягається за коротший період часу, характеризується вищим рівнем якості, адже вимагає більшої зосередженості.
Вам сподобається, якщо: ви хочете змінити традиційний життєвий план і взяти нарешті на себе відповідальність за своє життя. Якщо ви бажаєте отримати свободу в часі та просторі та користуватися ними на власний розсуд, а не повільно згасати від одноманітної діяльності щодня з 9:00 до 18:00
Вам не сподобається, якщо: ви не готові на кардинальні зміни і віддаєте перевагу стабільній роботі з прийнятною для вас зарплатнею. А подорожувати та присвятити трохи часу своїм давнім мріям можна й потім, коли ви заробите достатньо грошей чи обіймете вищу посаду.
Головна причина прочитати: створити новий дизайн свого життя та стати «новим багатим» напрочуд легко. Для здійснення омріяної подорожі чи реалізації бажаної життєвої мети не треба кидати на стіл керівнику заяву про звільнення. Потрібно лише реструктурувати діяльність та час, і ви отримаєте більший результат за меншу кількість робочих годин, адже зручний графік та можливість самостійно керувати життям зроблять вас більш продуктивним.



пʼятниця, 25 серпня 2017 р.

Архітектура вибору: чому варто прочитати книгу «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір»

Моя рецензія на книгу на порталі Mind

Архітектура вибору: чому варто прочитати книгу «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір»Бекґраунд: Економіст Університету Чикаго Річард Талер та професор Гарвардської юридичної школи Кас Санстейн вже багато років займаються поведінковою економікою. Кожен з них до «Поштовху» вже написав низку книг, присвячених управлінню фінансами, регулюванню ризиків, вільним ринкам та соціальній справедливості. 
У 2008 році обидва науковці стали співавторами книги про вдосконалення рішень про здоров'я, багатство та щастя, яка в українському перекладі вийшла під назвою «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір». Книга спирається на дослідження в галузі психології та поведінкової економіки, підтримує ідеї лібертаріанського патерналізму, який полягає в тому, що приватні та державні інститути мають можливість законно впливати на поведінку людей, не порушуючи свободу вибору. Сам термін, до речі, також створили автори «Поштовху».
У США книга отримала багато позитивних відгуків, а видання Financial Times та The Economist назвали її книгою року. Згодом вона набула неабиякої популярності у всьому світі, а кількість проданих примірників перетнула 750 000. 
Оригінальна назва: Nudge: Improving Decisions about Health, Wealth and Happiness
Видавництво: «Наш формат»
Наклад: 3000 примірників. 
Сюжет: Кожна людина щодня робить безліч виборів. Та чи завжди правильними є рішення, які нам доводиться ухвалювати? Психологи стверджують, що ні. Адже більшу частину виборів ми робимо підсвідомо, не замислюючись, спираючись на власні установки та минулий досвід, тобто на «автопілоті».
На думку авторів, у світі багато так званих «архітекторів вибору». Саме вони за допомогою певних маркетингових та психологічних інструментів підштовхують людей рухатися у потрібному їм (архітекторам, – ред.) напрямку. Та, на жаль, цей напрямок не полегшує життя самій людині.  
Річард Талер та Кас Санстейн ділять усіх нас за типом мислення два типи: «еконів» та «гуманів».
Екони (гомо економікуси) – трохи ідеалізована категорія людей, які під час вибору ретельно обмірковують усі варіанти та обирають найкращий із усіх.
Гумани (гомо сапієнси) – більш розповсюджена та наближена до реальності категорія, представники якої виступають у книзі антагоністами еконів та цілком передбачувано завжди помиляються.
Екони передусім реагують на стимули. Гумани теж на них реагують, але більш схильні опинятися під впливом поштовхів. І якщо навчитися правильно використовувати стимули та поштовхи, можна, як стверджують автори, суттєво покращити життя обом типам.
Талер та Санстейн дають у своїй праці рекомендації в галузі фінансів, охорони здоров'я, збереження довкілля, шлюбу.  Вони вважають, що всі ці проблеми можна принаймні частково вирішувати шляхом вдосконалення архітектури вибору.
Як працює архітектура вибору, чудово продемонстровано на прикладі заощаджень. Автори вказують на те, що багато американців недостатньо заощаджують на пенсію. Однією із запропонованих ними змін є створення кращих типових планів для працівників компаній, які надаються їм автоматично. Ось як це працює. Під час працевлаштування працівник отримує вже заповнену форму на приєднання до пенсійного плану. У ній повідомляється, що працівник не вважається приєднаним, якщо тільки він заповнить форму на відмову. Звісно ж, відсоток приєднаних є високим.
Річард Талер розробив програму автоматичного збільшення внеску «Накопичуй більше завтра». Суть її полягає в тому, щоб заохотити учасників заздалегідь погодитися, щоб їхні внески на пенсійний рахунок збільшувалися поетапно, з кожним підвищенням зарплатні. З такою капіталізацією працівники ніколи не побачать, скільки реально їхніх грошей «з’їла» інфляція, і вони не вважатимуть за втрати внески на свої пенсійні рахунки. Ті ж правила психологічної поведінки людей спрацьовують і в іпотеках, кредитних картках та інших інвестиційних стратегіях.
Іпотеки та кредитні картки як у США, так і в Україні  мають вельми складні механізми роботи. Люди, через свою низьку обізнаність, можуть стати легкою здобиччю для шахраїв. Автори радять бути дуже уважними та обережними під час вибору кредитної програми. А держава повинна створити свободу вибору на підставі покращених інструментів архітектури вибору.
Окремий розділ у книзі присвячений світовій фінансовій кризі 2008 року. Автори пропонують винести з тих подій наступні уроки: 
  1. Усвідомити основні риси людей, які завдають руйнівних наслідків під час складних ситуацій: обмежена раціональність, спокуса та соціальні впливи.
  2. Максимально дізнаватися інформацію про умови іпотеки та інші види кредитування.У свою чергу кредитори повинні спростити та полегшити розуміння справжніх ризиків своїх складних продуктів.  А правознавці та держава всіляко сприяти тому, щоб людям не доводилося вчитуватися в дрібний шрифт договорів з їхніми прихованими виплатами.
  3. Створити для позичальників норму «кращої практики», що означає: «ось пакет, який ми вам рекомендуємо на базі вашого бекґраунду».
  4. Контролювати власні слабкості.
Вам сподобається, якщо: ви віддаєте перевагу конкретним прикладам, що підтверджують запропоновані тези. Ця книга є просто скарбницею найрізноманітніших прикладів, що базуються на наукових дослідженнях.
Вам не сподобається, якщо: ви сприймаєте маркетингові стратегії в житті як маніпуляції та вважаєте, що людина має право на власний вибір, навіть якщо він виявиться хибним.
Головна причина прочитати: зрозуміти, що є законний спосіб вплинути на вибір людини без застосування наказів та маніпуляцій. Якщо у такий спосіб «підштовхнути» людину до розумних покупок, вдалих інвестицій та турботи про власну безпеку – це піде на користь як безпосередньо їй, так і суспільству загалом.

понеділок, 31 липня 2017 р.

Читопис липня











Прочитано: 11 книжок
детективи/трилери - 7
нон-фікшн - 2
історична драма - 1
публіцістика - 1
Можна сказати, що цей місяць минув у мене із позначкою "Тесс Ґеррітсен"  Скоро буде масштабний огляд на всю серію про детектива Джейн Ріццолі. А поки можете почитати (хто ще не читав) відгук на перші два романи цієї серії.

Відгук на "Куркуль".


пʼятниця, 28 липня 2017 р.

Звички: де знайти сили їх змінити?



Частіше ходити пішки, не наїдатися на ніч, не зависати у соціальних мережах… Ми сповнені рішучості змінитися, але залишаємося там, де й були. Як «переписати програму» життя, яке нас уже не влаштовує? Чотири книжки, які допоможуть себе мотивувати. 

«Цього року я… Як змінити звички, дотримуватися обіцянок або зробити те, про що ви давно мріяли» М. Дж. Раян


«Посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю», - ця мудрість відома нам із дитинства. Але чого ж нам настільки важко сіяти корисні звички? Чому наші автоматичні дії володарюють над нами? «Люди можуть змінюватися, - стверджує бізнес-тренер та коуч М. Дж. Раян. – Але те, про що легко говорити, не завжди легко здійснити. Адже наш мозок запрограмований на прагнення виконувати те ж саме – знов і знов». І щоби скористатися іншою властивістю наших сірих клітинок – пластичністю – необхідна серйозна практична робота. «Більшість дослідників головного мозку говорять про період від 6 до 10 місяців – наскільки ж це відрізняється від рекламних обіцянок семиденних тренінгів», - зазначає М. Дж. Раян. І докладно розповідає, як повірити у себе, сформулювати конкретні завдання та встановити чіткі часові обмеження, а головне – не відступати від запланованого у той період, поки звичка ще формується.


«Без жалю до себе. Розширюй межі своїх можливостей» Ерік Бертран Ларссен

Ерік Бертран Ларссен дивиться на процес формування корисних звичок більш оптимістично: він запевняє, що дія стає природною вже після її 13-кратного повторення. Важливо лише під час набуття нової звички робити все усвідомлено. І він пояснює, як саме. Про те, як розширювати межі своїх можливостей та досягати мети, яка здавалася недосяжною, Ларссен пише, спираючись на власний досвід та приклад своїх знайомих та клієнтів. Авжеж, жодна інша книга не може стати довгостроковим мотиватором, але підштовхнути до наступного кроку вона здатна.


«Одна звичка на тиждень. Зміни себе за рік» Бретт Блюменталь

«Вчіться робити перерви», «Не соромтеся дякувати іншим», «Не засиджуйтеся у своїй зоні комфорту», «Записуйте все» - ці та ще 48 корисних навичок, умовно розподілених на весь рік (один тиждень на засвоєння однієї навички), є основою авторської програми велнес-тренера із 20-річним досвідом Бретт Блюменталь. Свій метод «маленьких кроків», поступових змін вона вже використовувала в інших своїх книгах для підтримки фізичної форми та для формування здорових харчових звичок. Тут же йдеться про досягнення злагоди загалом, про позитивні зміни у розумовому та душевному стані. Авторка обіцяє, що, просуваючись за її планом, ви за рік зможете краще долати стреси, будете більш працездатними, зможете легше запам’ятовувати інформацію та відчуватимете себе більш задоволеними життям. Можна випереджати графік та опановувати нові звички у власному темпі, але Блюменталь наполягає на впровадженні усіх 52 змін: вони працюють тільки у комплексі.

 

«Легкий спосіб розпочати нове життя. Як позбутися стресу, внутрішніх конфліктів та шкідливих звичок» Нейл Фьоре


В оригіналі книга американського психолога, тренера Нейла Фьоре називається Awaken Your Strongest Self  - «пробуди своє найсильніше «Я». І саме методам пробудження найсильнішого Я та способам взаємодії з ним автор і присвячує свою працю. Він пропонує, наприклад, занурювати себе у стресові ситуації, щоби навчитися їм протистояти та отримувати із цього користь. Або брати на себе відповідальність та проявляти лідерські якості навіть у випадках, коли нам більш притаманним є відступити. Нейл Фьоре дає чіткі та переконливо обґрунтовані рекомендації з досягнення усіх зазначених у назві завдань. Водночас спосіб їх досягнення є дуже широким – від спеціальних технік до суто психологічних вправ.

Переклад: Аліна Горбачова
Джерело: psychologies.ru