Пьотр Ібрагім Кальвас «Єгипет: харам, халяль»

Відвідування Єгипту залишає в туристів безліч приємних спогадів та вражень, закарбованих у пам’яті, на яскравих світлинах, поштівках чи магнітиках. Багато хто повертається до курортів Хургади чи Шарм-ель-Шейху знову і знову, аби вчергове подивитися на містичні піраміди, зануритися в прозорі води Червоного моря та відчути в собі дух «дитя пустелі».

Але не всі глибоко вивчають культуру і традиції цієї давньої унікальної країни, і не відстежують події сучасного Єгипту. Книжка польського журналіста та письменника Пьотра Ібрагіма Кальваса прочиняє завісу міфів, стереотипів і таємниць, якими оповита Арабська Республіка Єгипет, країна на Північному Сході Африки та Синайському півострові. Усе, про що йдеться в репортажі Кальваса, він спостерігав на власні очі протягом кількох років, коли жив в Александрії.

Що завело польського журналіста так далеко, аж на інший материк, та що спонукало прийняти іслам — відомо лише йому. Але вісім років життя в Єгипті наклали суттєвий відбиток на його життя, думки, душу. Це відчувається під час читання. Автор веде оповідь від свого імені, розмірковує про феномен Єгипту, про аспекти життя й релігії цієї країни через призму власних спостережень та на ґрунті розповідей і вражень місцевих жителів різних прошарків суспільства.

Буденність і свята, соціальна система, вікові традиції, що досі залишаються незмінними, ставлення людей до життя земного й посмертного, до бога, до немусульман, іноземців, до жінок і чоловіків — усе це й багато іншого міститься в невеликій за обсягом книжці. Але інформації більше, ніж можна собі уявити. Можливо, теми, які досліджує й аналізує автор, настільки емоційно глибокі, що здається, наче ти прожив ціле життя на 235 сторінках. Чуже життя, незвичне, місцями жахливе і трагічне, інколи курйозне, подекуди незрозуміле європейській людині, але яскраве та самобутнє.

Репортаж доволі зручно поєднаний у тематичні розділи, з яких ми дізнаємося про їжу, іслам, побут, політичний та економічний стан, про жіноче обрізання, забій корів та овець на Ід аль-Адха, про суворі закони релігії та держави. Будьте готові до відвертих подробиць, адже ви воліли правди, коли брали до рук книжку. І правда вам буде.

Йоанна Яґелло «Зелені мартенси»

Люди є відображенням епохи, в якій живуть. Власне, вони її і творять. Але дорослі люди. Діти ж приходять у світ у той чи інший період задля того, аби розвивати його, вчитися розв’язувати проблеми, що постають відповідно до часу. У своєму підлітковому віці я читала книжки про героїв-комсомольців, шкільних активістів, хоробрих партизанів і міліціонерів. Звісно, тим моїм одноліткам із радянських книжок також були притаманні почуття, першої закоханості, вони допомагали іншим людям, ходили з друзями на танці, палко виступали на шкільних зібраннях та засуджували двієчників. Читаючи сучасну підліткову літературу розумію, наскільки давно минуло моє дитинство, та наскільки інші проблеми постають перед сьогоднішніми тінейджерами.

«Зелені мартенси» польської письменниці Йоанни Яґелло – чудовий приклад виховної літератури нового покоління в умовах високих технологій, вільної торгівлі, смартфонів та прав людини. Проте, попри всі досягнення сучасного світу люди, як і десятки та сотні років тому, вирішують складні життєві питання – заробітки за кордоном, самотність, старість, бажання бути своїм серед чужих…

Герої цієї прекрасної повісті по-різному переживають свої дитячо-недитячі проблеми. Фліксу та Опті довелося рано подорослішати, узяти на себе відповідальність не тільки за власні життя, а й, як не дивно, за життя дорослих. Навіть десятилітня Віка, Феліксова розпещена сестричка, завдяки потрясінню, що з нею сталося, поступово усвідомлює, що насправді є цінним у житті, на що варто звертати увагу, а чого уникати. І по-іншому подивитися на людей з оточення.

Але всі негаразди завжди минають, так сталося із героями твору. Щасливий фінал у всіх аспектах дає віру в те, що будь-які труднощі можна подолати, якщо вміти попросити про допомогу в разі необхідності, і якщо поруч є хороші люди. Ба більше, коли вони трошки дивакуваті та мають незвичний вигляд. Адже, навіть стара футболка, заношені джинси чи яскраві черевики здатні принести суцільне щастя! Особливо, коли ти молодий і сповнений оптимізму, а ще в тебе велике серце.