«Скільки ще Тобі потрібно загублених душ, Господи, щоби задовольнити Твою
ненажерливість?!»
Можна зрозуміти людину, яку роз’їдає
ненависть до іншої людини. Не виправдати, але зрозуміти. У подібних ситуаціях є
«зовнішній ворог», на якого спрямована вся згубна гіркота цього найпотужнішого
почуття. І тільки вгамування зловісної мети здатне згасити пекельне полум’я
ненависті. Але як зрозуміти того, хто поклав усе своє життя на те, щоби
знищити…себе?
Роман написаний у жанрі магічного реалізму, і пронизує до самісіньких
глибин душі. Автор створив масштабний твір про життя, дружбу, книги, шалену
ненависть, тваринний страх, всеохопну любов, та поєднав долі багатьох людей і
кількох поколінь. Як страшно жити в смутні часи війн. Як жахливо багато років
ховатися від наділених безмежною владою покидьків. І можна пережити всі режими,
можна навчитися крадькома пересуватися в темряві, можна зробити та витерпіти
багато чого – коли є хтось, заради кого варто жити.
Часто помилки молодості ми
виправляємо, коли мине багато років. Але душевні рани так і не загоюються, хоча
рани тілесні давно вже перетворилися на нечутливі шрами. Ми зберігаємо наші
таємниці, ми робимо все можливе, щоби правда не зашкодила тим, кого ми любимо
більше за життя… А книжки – вони є світлом у складному світі. Щоправда, через
них часом трапляються трагедії. Але книги, на відміну від людей, не мстять.
Вони просто живуть та допомагають загубленим душам повернутися на свою стежину,
спокутувати провину та відновити справедливість. І навіть дика жага
самознищення здатна відступити перед цією величезною світлою силою –
прекрасними книжками.
Немає коментарів:
Дописати коментар