Ляссе: зручний фіксатор перерваних думок

Для всякого книголюба закладка є предметом першої необхідності. І хоча правила закладання у всіх різні, ніхто не відмовиться від гарненької та зручної закладки. Принаймні я серед любителів читати таких не зустрічала.

Тривалі споглядання за людьми із книгами спонукали мене написати про такий вид закладок як ляссе. На мою думку, ця маленька але дуже важлива стрічечка незаслужено забута. Або просто на неї не звертають належної уваги, а багато то навіть не пам`ятає її назву. Отже виправляємо це непорозуміння.

Слово ляссе походить від німецького lesezeichen — закладка. Це тасьма, що щільно кріпиться до краєчка книжкового блоку. А саму тоненьку тканинну смужку можна вкладати між сторінок, фіксуючи таким чином місце читання.

З історії ляссеЗдавна ключове місце в книзі можна було закладати безліччю способів. Більшість з них були винайдені у XII столітті. До переднього обрізу книгу у відповідних місцях кріпилися «вушка» та плетені смужки пергаменту, іноді фарбовані. Закладками також слугували стрічки з льону, шовку або пергаменту, пришиті до капіталів книги та вертикально пропущені поміж сторінок.

На закладках іноді розміщувалася інформація, яка допомагала в хронологічних або астрономічних обчисленнях під час читання текстів відповідного змісту.

Квіти та інші пресовані матеріали органічного походження також могли використовуватися як закладки.

А. W. Coysh у своїй роботі «Колекція закладок» (New York: Drake, 1974) розповідає про історію англійських закладок:

Потреба в певному впорядкуванні, що є необхідним для позначення місця в книзі, була ще в давні часи. Без закладок-ляссе величезні обсяги аркушів були небезпечні. Якщо залишити книгу розкритою сторінками долу, це могло пошкодити її палітурку та самі сторінки.

Історія закладок-ляссе тісно пов`язана з розвитком книжок. Хоча найперша дата появи закладок невідома, вочевидь навіть у найдавніші часи, коли свитки папірусу були основою для рукописів, закладки використовувалися для позначення певного місця. І такі закладки могли бути більше 40 м завдовжки. 

В період між XIII та XV століттями деякі з найдавніших закладок-ляссе чернечого походження були знайдені у друкованих книжках. Вони були виготовлені з пергаменту або із залишків шкіри, з якої була зроблена обкладинка. Ці закладки мали найрізноманітніші форми, наприклад:  звичайна смужка,  трикутник, складний диск обертання, що вказував на колонку на сторінці.

Така закладка-ляссе прикріплювалася до нитки, вздовж якої її можна було пересувати вгору та вниз, щоби позначити точний рівень на сторінці. 

З появою книгодруку, коли книги ще видавалися в дуже обмеженій кількості та були вельми дорогими, потреба захищати ці коштовні предмети стала нагальною. Однією з найперших відомих згадок про використання закладок є 1584 рік, коли друкар Кристофер Баркер представив королеві Єлізаветі І рукопис із шовковою закладкою.

Звичайні ляссе, властиві сучасним уявленням, з`явилися значно пізніше – у XVIII-IX століттях.

А які закладки любите ви? Які вважаєте найбільш зручними?

Переклад: Аліна Горбачова

Джерела: Эволюция, Антикварная книга, In My Book, Mirage bookmark, Вікіпедія