Микола Посівнич "Степан Бандера"

Тематичне читання 1 січня - в день народження провідника українського визвольного руху.

Про ту чи іншу історичну постать завжди варто дізнаватися на тлі часів, за яких людина жила, та подій, що відбувалися в той період. 

У цій невеличкій за обсягом книжці автор подає життєвий шлях ідеолога націоналістичного руху України та відомого політичного діяча крізь призму складного періоду існування нашої країни. Перша світова війна, польська окупація, нацистська та радянська - все це сильно впливало на українців, які воліли жити в своїй державі, розмовляти своєю мовою та плекати власну культуру. Одним із тих, хто болюче переживав за долю України та зробив боротьбу за незалежність справою свого життя, був Степан Бандера. 

Автор цікаво та докладно подає біографію політика - від становлення та загартовування характеру під впливом середовища, до його потужної діяльності в лавах ОУН як на батьківщині, так і за кордоном. 

Ця книжка не тільки про Бандеру. Це міні-історія визвольної боротьби нашого народу впродовж десятиліть. Автор розповідає також про багатьох інших видатних і не дуже постатей, які творили національну історію разом із Степаном Бандерою. Усі вони зробили свій важливий внесок до історії нашої країни. Нам же важливо пам'ятати про це, вивчати й далі документи, розвінчувати безглузді та обурливі міфи. І, звісно ж, засвоювати уроки минулого.

Читопис 2018 року: статистика, плани на 2019

Заплановано до прочитання: 150 книжок

Прочитано: 180 книжок

З них:

Художня література: 131

Нон-фікшн: 49

Паперові книжки: 108

Електронні книжки: 72

Географія читання:

Україна - 51

США - 43

Велика Британія - 32

Швеція - 11

Франція - 7

Німеччина - 6

Туреччина - 4

Австралія - 3

Угорщина - 3

Австрія - 2

Італія - 2

Норвегія - 2

Ірландія - 2

Нідерланди - 1

Ізраїль - 1

Боснія і Герцеговина - 1

Нігерія - 1

Канада - 1

Фінляндія - 1

Шотландія - 1

Іспанія - 1

рф - 4

Куплено книжок: 134

Чи виконала я плани, що встановлювала на минулий рік?

Завдання 1: виконано повністю. Я не брала участі у флешмобах, читала виключно те, що хотіла в конкретний момент.

Завдання 2: не виконано. Виправлятиму ситуацію поточного року.

Завдання 3: майже не виконано. Постійно з'являлося щось цікаве й нове.

Завдання 4: виконано. Див. статистику вище.

Завдання 5: виконано.

Завдання 6: виконано частково. Англійською прочитала лише одну книжку, одну - словацькою й жодної - турецькою. Виправлятиму ситуацію цього року.

Завдання 7: виконано. І я тут вельми задоволена як собою, так і якістю сучасної української літератури.

Завдання 8: я його відвідала в якості працівника. Це був цікавий досвід. Тому вважаю завдання виконаним. 

Завдання 9: ох... :-(

Завдання 10: виконано. Хоча, могла би робити більше.

На 2019 рік не буде жодних планів. Повна свобода вибору, випадку, настрою тощо.

Читопис грудня 2018

Прочитано: 14 книжок

З них:

10 - худ.літ.

4 - нон-фікшн

Географія читання:

Україна - 6

Велика Британія - 2

США - 2

Франція - 1

Австрія - 1

Ірландія - 1

рф - 1

Макс Кідрук "Зазирни у мої сни"

Для хорошого читання в цьому романі є багато: дитина з особливостями, таємниці сновидінь, викрадення, переселення душ, переслідування, наукові дослідження людського мозку та навіть ФБР. Авторові вдалося тримати мене в емоційному тонусі переважну частину твору, я навіть доволі сильно захопилася ескалацією сюжету. Тема роману однозначно захоплива, оскільки природа сновидінь та інших «ігор розуму» досі не вивчена досконало, це й викликає зацікавлення. А з додаванням елементів містики та кібер-загадок і поготів робить оповідь більш насиченою.

Протягом читання мене, щоправда, не полишала думка, що автор рекламує різноманітні бренди: автомобілів, одягу, послуг, напоїв тощо. Окрім великої кількості назв вони ще й повторюються по кілька разів на сторінці. Це напружує та викликає незрозуміле здивування.

Стосовно сюжетних ліній склалося відчуття покинутості напризволяще деяких із них. Якщо вже автор уводить в оповідь героя, то я чекаю, що його історію розкажуть повністю. Але в романі деякі паралельні сюжетні лінії наче обірвані. А в мене ж було бажання про них дізнатися. Особливим розчаруванням стала історія з викраденням хлопчика – я не відчула логічного завершення ситуації, а, значить, і не отримала читацького задоволення від повноти сюжетного елементу.

Попри все зауважу, що роман читається легко, мова багата, описи почуттів героїв, ситуацій, спогадів емоційно забарвлені. Але, гадаю, історія могла би бути значно коротшою, якби автор уникав надмірної деталізації в певних місцях оповіді.

Мабуть, для мене це був не найкращий роман для знайомства з творчістю автора. Але я все одно зацікавилася, тому продовжу читання. Більшої удачі мені наступного разу ;-)

Алевтіна Шавлач «Пампуха»

Потреба бути частиною зграї найбільш потужна в юному віці. Це дорослій самодостатній людині, в якій за плечима безліч злетів і падінь, зрад та здобутків, вже начхати на те, як її сприймає суспільство та чи завжди потрібно це сприйняття. А підліток прагне бути «своїм» у колі приятелів та однокласників. Це нормальний процес соціалізації та самоідентифікації, проте цей тернистий шлях часто набуває мерзенних форм.

Мало не кожен другий дорослий у шкільному віці пережив цькування з боку однолітків. Можливо, такий досвід нам дається для зміцнення волі, для загартовування характеру… Але де та межа, за якою процес психічного та фізичного зростання перетворюється на системне насильство та приниження?

У повісті показано на прикладі звичайних школярів, їхніх вчителів та батьків, до чого може призвести кругова порука з її солідарністю знищити морально «цапа відбувала». Завжди легко знайти когось, хто не вписується в межі спільноти (в даному випадку – шкільного класу) з її правилами, стереотипами та упередженнями. Здавалося б, конфлікт можна вирішити за допомогою мудрих дорослих. Але в цій історії, на жаль, саме дорослі спровокували ганебну поведінку, спрямовану на дівчинку Ганю, чия «провина» полягала лише в тому, що вона була повненька.

Авторка ретельно виписала образ кожного героя. Всі вони викликають під час читання певні емоції – від поваги та співчуття до огиди та злості. Безхарактерна мама Гані, старообрядна бабуся, вчительна з невротичним розладом, байдужий директор школи… Разом із тим Ганя викликає симпатію. Дівчинка-підліток опинилася сам-на-сам із кривдниками без жодного захисту з боку старших. Проте це мало би бути їхнім прямим обов’язком – ретельно розібратися та припинити цькування!  Часом бездіяльність буває набагато гіршою за певні дії. В ситуації з Ганею сталося саме так. Приблизно всередині оповіді в мене склалося враження, що єдиною розумною людиною в оповіді є тітка Гані. Але надії на те, що вона одна зарадить чомусь, не виникло. Надто багато навколо тих, кому зручніше бути в «стаді»…

Але фінал заспокоїв та дав сподівання. Для Гані поступово все завершилося добре. Власне, як і для всіх дійових осіб. Комусь із них для очищення совісті довелося пройти через страждання та втрати, і це справедливий урок для них. Як є уроком і для Ганіної мами те, що за хованням в роботі й відстороненням від реальності можна назавжди втратити найцінніше в житті.

Книжку неодмінно варти читати як підліткам, так і їхнім батькам. Першим для того щоби зрозуміти, що в будь-якій ситуації важливо бути Людиною й не прагнути схвалення суспільства. Другим – для усвідомлення, що виховувати в першу чергу варто себе, бо діти завжди копіюють поведінку дорослих.

Читопис листопада

Прочитано: 14 книжок

З них:

11 - худ.літ.

3 - нон-фікшн

Географія читання:

Україна - 8

Велика Британія - 2

США - 3

Іспанія - 1

Результати "чорної п'ятниці"