Про болгарського шпигуна Еміля Боєва автор написав свого часу цілу серію.
Роман «Пан Ніхто» є першим твором, у якому читач знайомиться з утікачем від
комуністичного болгарського «раю» пана Боєва. Перша з ним зустріч відбувається
в грецькій тюрмі, куди чоловік потрапив одразу після втечі. З перших сторінок
молодий, сміливий і завзятий борець за волю видається саме таким. Він стійко
зносить погані умови у в’язниці, нападки з боку співкамерників, звинувачення в
зраді батьківщини тощо. Згодом, начебто несподівано, перебіжчика бере в оберт
представник американської розвідки (принаймні, так він назвався), й ось уже
Еміля ретельно готують до виконання надскладних розвідницьких завдань.
Під час читання склалося відчуття, що в романі використані всі відомі
штампи з класичних фільмів та творів про шпигунів: багаторівнева таємничість,
складні шифри, найгарніші та ідеальні в усіх сенсах жінки, що неодмінно
опиняються поруч із красунчиком-шпигуном. Одним словом, суцільна «бондіана».
Проте надалі оповідь стає все цікавішою, адже все виявляється не так
просто. Герої — не ті, про яких утворилося враження на початку читання,
шпигунські завдання насправді мають прихований контекст, та й сам Еміль Боєв є
зовсім не тим палким антикомуністом, що втік із Болгарії заради свободи…
Читати роман цікаво й легко завдяки добре закрученому сюжету, хоча й без
сильних несподіванок та карколомних поворотів, від яких би перехоплювало
дихання. Герой потрапляє в різні ситуації, іноді навіть доволі небезпечні, але
ж на те він і шпигун, щоби постійно ризикувати. А от усю правду про пана Ніхто,
ми так і не дізнаємося. Читачеві залишається будувати у своїй голові різні
теорії щодо справжнього Еміля Боєва. Та й хто сказав, що його ім’я не є
вигаданим?
Гадаю, варто продовжити читання інших романів серії. Можливо, там
відкриється ще більш приголомшлива правда про шпигуна та розкриється безліч
таємниць.
То хто ж він насправді, цей пан Ніхто?
Немає коментарів:
Дописати коментар