Чімаманда Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця»

«Світ мовчав, коли ми помирали…»

Нігерійсько-британська письменниця Чімаманда Нґозі Адічі спробувала розповісти світові про громадянську війну в Нігерії кінця 1960-х років. Саме ту нищівну війну та геноцид народності іґбо (до якого належить і сама авторка), про яку мовчала Європа, США, і на яку Британія та СРСР постачали зброю. Для вбивства людей.

Авторці вдалося не просто розповісти історію опору маленької самопроголошеної держави Біафри, що проіснувала лише три роки, але й передати події від імені героїв так, ніби ми самі опинилися в тогочасній Нігерії. Настільки болісно й близько все переживається під час читання.

Книжка цікава й трагічна від першого до останнього слова. Оповідь сплітає долі кількох людей, зовсім різних за характером, соціальним станом, віком, національністю. Вони нізащо в світі не здогадалися би, що саме зведе їх життя, і які випробування випадуть на долю кожного. Чи можливо, щоби розбещена дівчина з багатої родини взяла на себе відповідальність за сотні життів біженців? Чи думала освічена та заможна красуня-іґбо про те, що одного разу їй доведеться ставати на коліна заради того, щоби прогодувати дитину? Якої долі бажав для себе кожен із тих, хто опинився в епіцентрі геноциду? Хто все це розпочав та навіщо? І коли все скінчиться?

Але світ мовчав, поки вони вмирали. Могутня країна чужими руками створила пекло для інших людей. Інші могутні країни мовчки чекали. І мовчали.

Тільки «якщо сонце не зійде, ми змусимо його зійти». Половина жовтого сонця, символ Біафри, символ славетного майбутнього. Йому не судилося засяяти на повну силу, але люди билися. «Навіть якщо всі проти нас, ми битимемося з останніх сил».

Чи вдалося їм перемогти – розсудить тільки історія. Але прості слова людей, героїв цієї книжки, також розкажуть дуже багато. Жива мова іґбо, яку влучно вставляла в уста героїв авторка, наче роблять тих людей ближчими. Простими реченнями, гарними описами та емоціями вони розповідають свою трагічну та, водночас, прекрасну історію. Трагічну війною та підступництвом, а прекрасну – почуттями та характерами.

Усі війни в світі відбуваються за чиїмись сценаріями. І про багато з них світ мовчить. Але є дещо, завдяки чому людина здатна витримати найжахливіші страждання – це любов.

Александр Стражный "Болезни, в которые играют люди. Сам себе психотерапевт"

Сьогодні дедалі більше людей усвідомлюють, що причини хвороб бувають не тільки фізичного походження. Навіть переважна більшість звичних нам за життя недугів мають психологічне підґрунтя. Це давно вже є науково підтвердженим фактом, тому сперечатися з цим безглуздо. 

Але люди хворіли в усі віки, хворіють і в сучасному світі навіть попри всі досягнення медицини 21 століття. Чому ж так? Справа в тому, що часто хворобу людина використовує задля того, щоби отримати від соціуму певну перевагу чи то пак "профіт", як кажуть бізнесмени. На кого чи на що буде спрямована хвороба - на чоловіка/дружину, батьків, керівника, дітей, друзів, ситуацію чи подію - залежить від конкретної людини та її життєвого сценарію. Але в кожному "акті" буде своя "сцена". Як у театрі. Власне, все це і є театром, а людина зі своєю "улюбленою" хворобою є актором.

Звісно ж, свідомо ми не обираємо хворіти та страждати. Це прекрасно робить за нас наша підсвідомість, вдало підлаштовуючись під виклики долі, наші приховані страхи та потаємні бажання чи навпаки НЕбажання.

Якщо ви хочете покласти край нескінченному потоку хвороб у вашому житті, та нарешті насолоджуватися цим самим життям, варто прочитати цю книжку. Автор докладно, просто та з гумором розкладає по поличках аспекти появи психосоматичних захворювань, аналізує найчастіші причини, що викликають хворобу та наводить конкретні й дієві рекомендації з роботи щодо налагодження здоров'я. Фізичного і ментального.

Бувайте здорові та щасливі!

Решат Нурі Ґюнтекін: співочий птах турецької літератури

У творчому доробку Решата Нурі Ґюнтекіна (Reşat Nuri Güntekin), відомого турецького письменника, перекладача та драматурга - 17 романів, кілька збірок оповідань та майже три десятки п’єс. Але українському читачеві найбільш відомий його роман «Пташка співоча» («Çalıkuşu»). Твори Ґюнтекіна перекладали ще за радянських часів. Щоправда, переважно російською мовою і лише кілька романів. Українською ж, окрім «Пташки», можна було знайти лише «Зелену ніч». Сьогодні ми маємо можливість знайомитися з не менш яскравими романами автора: «Листопад», «Клеймо», «Млин».

Решат Нурі Ґюнтекін народився в Османській імперії (1889), а помер, коли вже впевнено розвивалася молода Турецька Республіка (1956). Як історик та літератор за фахом Ґюнтекін брав безпосередню участь у роботі комісії з реформи турецької мови (яку провадив Ататюрк), в очищенні її від арабських і перських слів.

У своїх творах Ґюнтекін першим серед турецьких письменників звернувся до опису сільського життя Туреччини тих часів, в які жив. Він показав красу і закинутість Анатолійських сіл і містечок, до яких так довго йшла цивілізація. На тлі прекрасних гір та чарівної природи в романах майстер піднімає і потужні соціальні проблеми: заскорублість чиновників, давні культурні та сімейні традиції, які не встигають за новим темпом життя й часто стають на заваді прогресу особистості…

Але популярність письменника на батьківщині та відомість далеко за межами Туреччини не принесли йому статків за життя. За свідченнями його родини Решат Нурі Ґюнтекін був не дуже практичним у справах, соромився наполягати про сплату від видавництв своїх же гонорарів. Його дружина була більш поміркованою в справах грошей. Після смерті письменника вона впорядкувала творчу спадщину чоловіка.

Помер Решат Нурі Ґюнтекін у Лондоні, де лікувався від раку легенів. Похований на найстарішому цвинтарі в Стамбулі – Караджаахмет.

Біографія письменника турецькою мовою

Читопис квітня 2018

📚 Прочитано - 16 книжок

З них:

15 - худ.літ

1 - нон-фікшн

🐣 Дитячі - 2

Географія читання:

🇺🇸 США - 3

🇺🇦 Україна - 5

🇫🇷 Франція - 1

🇩🇪 Німеччина - 2

🇸🇪 Швеція - 2

🇬🇧 Велика Британія - 1

СРСР - 2

Куплено - 8 книжок