Нотатки після Книжкового Арсеналу

Неймовірно втомлена, але несамовито щаслива ділюся своїми спостереженнями впродовж п’яти шалених днів роботи на стенді «Науково-популярний простір» 🔭⚗

Перебуваючи «на іншому боці» прилавка постійно потрібно бути зосередженим. Щохвилинне сканування сотень облич, рахування грошей, складання книжок, розмови з покупцями та безліч інших рухів не дозволяють ані на мить зупинитися. Відчуття, що поринаєш у змінений стан свідомості. Проте саме за цих обставин можна спостерігати і глибше занурюватися в деталі. Отже, цього року про КА можу сказати таке:

📗 Величезна кількість маленьких дітей — немовлята у візочках/слінгах, малюки до 3-х років у тих самих візочках або на татових шиях. І багато з них спокійно собі перебували в натовпі, поки їхні батьки, бабусі та дідусі купували книжки.

📗 Вагітних жінок було мало не кожна третя. Тому не вірте ЗМІ, які розповідають про демографічну кризу в країні.

📗 Оформлення обкладинок книжок видавництва Vivat мені подобається найбільше.

📗 Кількість людей, які цікавляться наукою, мене приємно вразила. А, особливо — кількість дітей, які вимагали в батьків купувати їм науково-популярні книжки з математики, фізики, хімії, космосу, біології та інших наукових галузей.

Якось підійшли до нашого стенду мама, бабуся та хлопчик 10–11 років (про вік я дізналася трохи згодом, спитавши в нього). Дитина одразу чітко попросила дістати з полиці книжки Стівена Гокінга. Поки гортає, його мама з бабусею роздивляються яскраві дитячі видання «Крута математика» та «Крута фізика». Хлопчик захопився Гокінгом, розповідає своїм дамам, як це все цікаво й потрібно. На одній зі сторінок щось побачив і кажить мамі: «О, я знаю про квантову фізику! Мені тато минулого року ж розповідав». Мій чоловік (працював зі мною цього року на КА), запитує в розумника: «А світло — це часточки чи хвилі?» На що той одразу відповів: «Може бути й тим, і тим». Після цього я запитала, скільки йому років. Відповів, що скоро буде 11. Висловила мамі з бабусею своє захоплення дитиною. Їм було приємно це чути. Придбали дві книжки Гокінга та математику з фізикою.

В інший день ще один хлопчина приблизно такого ж віку запровадив із нами, продавцями, наукову дискусію, чому дивувалися всі люди, що в той момент були біля нашого стенду. Зізнаюся, у науковій дискусії я була не на висоті.

За майбутнє нації я спокійна.

📗 Зустрічатися з письменницями, блогерками, ілюстраторками вживу — не так уже і страшно. Здається, поступово я вчуся встановлювати контакт і не боятися першою підходити/заговорювати до людей.

📗 А ще я вже не так боюся опинитися перед телекамерою. І ще щось там побазікати в мікрофон.

📗 Серед відвідувачів, що підходили до нашого стенду, 95 % — україномовні. Це прекрасно.

📗 З президентом Петром Порошенком і в цей раз не вдалося побачитися й потиснути йому руку. Нічого, наступного року виправлюся.

📗 Вразила величезна кількість людей у футболках із якимись незвичними, влучними, дотепними, розумними, химерними, веселими написами й малюнками. Фотографувати всіх їх я не стала, бо то марна справа в тих умовах. Намагалася лічити, але покинула це десь на другому десятку.

📗 Відчуття, що видавництва продавали книжки не поштучно, а кілограмами на вагу. Люди несли книжки в заплічниках, торбах, пакетах, у дитячих візочках, навіть на самокатах. Чесно, я сама бачила.

І хто казав, що мало українці читають і книжки не купують? Дайте мені ту людину, я гомерично розсміюся їй в обличчя.

📗 На жодну лекцію/презентацію, як і зазвичай, я не потрапила. Зі зрозумілих причин.

📗 Придбала собі 8 книжок.

📗Більше зацікавилася наукою.

Ось так. Про мої минулорічні враження можна згадати тут.