вівторок, 12 березня 2019 р.

Віктор Савченко «Симон Петлюра»


В історії нашої держави є багато потужних особистостей, які, на жаль, у різні часи перетворювали на міфи, паплюжили їхні імена та знецінювали здобутки. Симон Васильович Петлюра — фігура не просто масштабна. Оповите хибними «легендами», ім’я Генерального секретаря військових справ, Головного отамана військ УНР та Голови Директорії УНР багато десятиліть діяло на совєтський режим як червона ганчірка на бика. Прізвище «Петлюра» шматали на всі боки не тільки в підручниках історії, а й у кінематографі, а зневажливе «петлюрівець», кинуте в обличчя людині, звучало як найганебніша образа. Чи було більше зло для більшовицько-комуністичного режиму, ніж ця людина? Людина, яка до останнього подиху залишилася істинним українцем, яка прагнула зберегти Українську Державу навіть ціною власної гідності та життя.

Про унікальну та, мабуть, містичну особистість Петлюри вітчизняний історик Віктор Савченко розповів усе правдиво та ґрунтовно. Прочитавши цю працю, вже більше не виникає питань щодо одного з найтрагічніших періодів нашої країни та людини, яка мало не самотужки на своїх плечах витягала державу з прірви суцільного хаосу.

Історичних книжок не варто боятися, особливо тих, що написані на кшталт цієї. Хронологія подій подана детально, проте легко для сприйняття будь-ким. Кожен розділ — окремий період з усіма дійовими особами, їхніми характеристиками та діями, що в той період відбувалися. Як науковець, Віктор Савченко дає свою фахову оцінку подіям та постатям, проте робить це професійно й ненав’язливо. Для мене це є одним із критеріїв якісної документальної праці. І під час читання виникає просто вир емоцій: співчуття, переживання, печаль, гордість, піднесення. А коли болить душа та ллються сльози за втраченими сподіваннями — остаточно розумієш всю трагедію Людини та Країни, так прекрасно поданої в книжці. І неодмінно залишається надія на те, що та Україна, про яку мріяв Симон Петлюра, вже є та обов’язково ще стане міцнішою! Шкода тільки, що отаман цього вже не побачить…


Немає коментарів:

Дописати коментар