Читаючи скандинавські трилери, я завжди уявляю собі скандинавські ж фільми, зняті за цими трилерами;-) Відповідний музичний супровід, приглушені кольори, природна зовнішність акторів, відсутність комп'ютериних спецефектів (або настільки вдале їх використання, що вони непомітні). Тобто атмосфера створюється виключно на підставі емоцій, які виникають у глядача, й на завжди серйозних і глибоких сюжетах.
Так відбулося і з романом "Небезпека рецидиву". Це друга книжка з циклу про адвоката Мікаеля Бренне. Він - успішний юрист, партнер юридичної фірми, симпатичний чоловік 45 років. Цього разу йому доведеться майже самотужки розкрити жахливе вбивство 14-річної дівчини Майі та довести, що всі задіяні в справі особи - свідки, родичі жертви та звинувачені - далеко не ті, якими виставляють себе на судових процесах. І в кожного є щось таке, про що він воліє ніколи не розповісти. Навіть якщо через це покарають невинного.
Оповідь будується на чергуванні судових процесів, особистого життя Бренне, його власного розслідування мутної справи й занурювання в життя всіх причетних до неї. І ці розшуки дають результат, щоправда, сам Мікаель і його кохана опиняються у пастці. Є дещо, про що хтось сильно не хоче, аби дізналися...
Особливістю більшості скандинавських детективів є травми дитинства героїв, які накладають сильний відбиток на все подальше життя людини. І часто роблять з неї монстра. Саме це й сталося з героями цього роману, і те, що вдалося зрозуміти та виявити Мікаелю, неприємно вражає. Хоча й рятує життя невинним.
Немає коментарів:
Дописати коментар