Андрій Кокотюха "Червоний"

Три історії – одна постать.

Три оповідача – одна доля.

У передмові до роману автор звертається до читача із проханням не шукати Червоного «ані серед живих, ані серед мертвих». Його варто шукати «серед овіяних легендою». Книга не відображає події, які відбулися насправді, і постать головного героя не є реальною. Данило Червоний – узагальнений образ усіх воїнів, що билися у 40-х роках ХХ століття за звільнення України, що пройшли після війни крізь катівні сталінських концтаборів. Комусь вдалося вижити та продовжити боротьбу, хтось зустрів свою смерть далеко від рідної землі, а доля когось і досі невідома.

За жанровим різновидом твір являє собою роман-щоденник та «роман у романі» водночас. Складне та цікаве поєднання, проте авторові це вдалося. Це наче натрапити на якісь записи та захопливо гортати сторінки чиїхось давніх спогадів. Затамувавши подих читати про щось минуле, дізнаватися якісь таємниці та складати подумки картину певних подій.

Основа роману – три розділи, в яких певна людина переповідає своє бачення подій у відповідності до своєї ролі в тих подіях: міліціонер, полковник КДБ, колишній червоноармієць-в’язень ГУЛАГу. Але кожен із трьох оповідачів говорить про одну людину – ватажка повстанців Данила Червоного. Від опису подій на Волині у повоєнні роки – до організованого вояками УПА повстання в таборі.

Усі троє, самі того не усвідомивши, розповіли про трагедію українців, які боролися та страждали за волю.

Одне з обов’язкових читань для всіх, хто бажає знати історію. У романі використана інформація з потужних джерел: оповідань Варлама Шаламова, спогадів ветеранів УПА, волинських газет 1946 – 1948 років, досліджень істориків.