Для того, щоби поринути в давню історію нашої землі, іноді не обов’язково
читати товстезні і складні фахові дослідження. Можна дістати з полиці книжку
відомого українського письменника Семена Дмитровича Скляренка та подумки
перенестися в Х століття, у часи, коли після смерті свого чоловіка Ігоря,
правила руськими землями київська княгиня Ольга.
На початку роману син Ольги, Святослав Ігорович, ще юнак і перебуває під
регентством матері. Згодом він стане Великим князем київським та здійснить
багато звитяжних походів, завдяки чому розширить території Київської Руси.
Автор у прекрасній художній формі відтворив історичні події тих далеких часів,
які були зафіксовані в давніх літописах.
Окреме місце в романі посідає образ рабині Малуші, у яку закохався молодий
князь Святослав. Авжеж, такий союз не мав майбутнього, але Малуша народила
коханому сина Володимира, який свого часу також стане Великим князем Київським.
Роман читається напрочуд легко, навіть попри використану в ньому застарілу
лексику. Адже саме ці слова, що давно вийшли з ужитку, допомагають краще
зрозуміти те життя на Київській Горі, на всіх землях Руських, та яскравіше
уявити побут людей тих часів, як жили різні слов’янські племена, які
здійснювали походи, що їли, якими знаряддями виробництва користувалися, та як
відпочивали.
