пʼятниця, 17 березня 2017 р.

Книжковий виклик - весна 2017: Григорій Квітка-Основ'яненко "Конотопська відьма"




Завдання № 23 – дитяча класика

Оскільки цей твір є програмним у середній школі, я вирішила прочитати його саме в рамках цього завдання. Тим більше, що востаннє я його ще в школі й читала ;)

Ой, не вір пане козаче писарям, вони собі своє думають. А як повіриш, то заженуть вони тебе на слизьке. Люди не змінюються з плином часу. І досі є ті, хто дає собою маніпулювати J

Так і судилося сотникові Микиті Уласовичу Забрьосі стати жертвою підступного писаря, що з бив його з правильного шляху та змусив полювати на відьом. Авжеж, у всі віки чоловіки шукали когось винного у всіляких бідах. В Конотопі дощу давно не було?  Так то відьми постаралися! Ату їх! Топити відьомське кодло, полоскати в річці, мов плаття! Ось і поплатився за це сотник Микита. Та й інші, хто чаклунством замислив долю свою вершити. Не буде щастя від того, що не судилося. А відьми ще й так помстяться, що клопоту не оберешся. Хоча й для них це просто так не минеться. От і Явдосі дісталося добряче.

Одна з найпрекрасніших сатирично-містичних історій від яскравого представника українського сентименталізму в літературі.

До речі, є у повісті цікавий прийом: кожен розділ починається із фрази «Смутний і невеселий» або «Смутна і невесела». Так собі захотів автор. І я ще не зустрічала в українській класичній літературі подібних витівок ;)

Читати класику варто вже для того, щоб зрозуміти історію, побут стародавніх часів, побачити багато в чому вже незвичну, але таку яскраву та влучну мову початку 19 століття. 

Немає коментарів:

Дописати коментар