Уявіть, що одного дня ви спокійненько собі перебуваєте на роботі, щось
читаєте/пишете/рахуєте в тиші, і ніщо не віщує біди. Аж раптом страшенний
гуркіт та трясіння змушують вас і всіх, хто є поруч, терміново евакуюватися
назовні. І там, на вулиці, вам повідомляють, що через землетрус будівля
напівзруйнована і вже в аварійному стані. І тому вам поки що не можна заходити
всередину. Ви розгублено плентаєтеся до офісної автостоянки, щоби забрати свій
автомобіль, але туди вас теж не пускають — усе огороджене через небезпеку
обвалення. Ще більш розгублені ви безцільно чимчикуєте вулицею. Але ж зима,
холодно і ви добряче вже зголодніли і змерзли. І коли ви майже втратили надію
на порятунок вдало дістатися додому несподівано на очі вам потрапляє непримітна
маленька букіністична крамничка. Просто в ній єдиній у цей вечірній час горить
світло, і вона ще не зачинена. О, це порятунок! І хто би міг подумати, що саме
в цій книгарні, і саме цього вечора ви знаходите старовинну книжку, за якою
полюєте вже давно й безнадійно!
Ось так і почалися в житті Еріел Манто, молодої аспірантки, карколомні та
непередбачувані події, що призвели до… А ось тут починається найцікавіше. І вже
сам читач нехай зробить висновки, чи варто ганятися за сумнівними працями
вченого-дивака вікторіанської епохи, викладати за книжки останні гроші, а потім
ускочити в таку халепу, що хай йому грець.
Це доволі цікавий роман для тих, хто любить містику в помірній кількості,
інтелектуальні витребеньки та експерименти зі зміненими станами свідомості.
Книжку цілком можна назвати сучасною казкою без конкретного та без щасливого
фіналу. Ні, ніхто не помер та нікого не вбив, але дехто трохи схибив — це
безперечно. Доволі цікаво просуватися разом із героями крізь різні цікавинки зі
світу гомеопатії, біології, хімії, теології, філософії та езотерики. З цієї
дивної суміші авторці вдалося зліпити пристойний твір, які може зацікавити як
юні допитливі голови, так і досвідчених знавців містично-фентезійно-наукових
трилерів. Хороша книжка для відпустки або для прохолодних зимових, осінніх чи
весняних вечорів, коли можна запалити свічки, курити пахощі й пити міцний
чорний чай, загорнувшись у картатий вовняний плед.
І так, варто видати українською мовою.
Немає коментарів:
Дописати коментар