Дарсі Белл «Проста послуга»

Люди завжди роблять одне одному невеличкі послуги. Полити квіти в оселі, коли господарі їдуть, вигуляти пса, нагодувати канарок, забрати зі скрині пошту. Або взяти на ночівлю маленького сина найкращої подруги. Нічого незвичного, тим більше, що ваш власний син так чудово дружить із подружчиним. Але обов’язково уточніть усі деталі, інакше може статися, що дитину вам залишили набагато більше, ніж на одну ніч…

Усі ми впевнені у своїх друзях. Ми довіряємо їм, адже вони такі милі. Вони наче саме для нас створені: їм подобається те ж саме, що й нам: музика, страви, захоплення. Та й погляди на виховання дітей у нас із ними збігаються стовідсотково. Просто диво, а не друзі. Аж поки одного разу (авжеж, ми виявляємося зовсім не готовими до цього разу) ми раптом починаємо відчувати напруження. Це неприємне відчуття змушує нас замислитися, а чи дійсно ми все знаємо про друга? Певні факти якось не зовсім стикуються, а ті дрібні деталі, які ми раніше не помічали (чи не хотіли?) чомусь змушують кров холонути. А найстрашніше в дружбі те, що твій друг може призначити тебе «рибою» у своїх життєвих іграх. Знавці покеру скажуть вам, що «рибою» називають найслабкішого гравця, але його можна використати для отримання власної вигоди.  

Дебютний роман молодої авторки критики вже порівняли із «Загубленою» Ґіліян Флінн, і для неї це має бути найкращою похвалою. Адже сюжет роману дійсно дещо перегукується із «Загубленою», а Емілі Нельсон багато в чому схожа на Емі Данн. Але «Проста послуга» - цілком самостійний та самобутній твір, якій вартий читання. Нудно не буде точно.

Розповідь у романі ведуть три головні дійові особи: Стефані, Емілі та Шон, чоловік Емілі. На початку твору більшість інформації про перебіг подій ми дізнаємося від милої мамусі та молодої вдови Стефані, яка веде свій «мамський» блог і обожнює п’ятирічного сина Майлза. Авторка вдало змалювала образ Стефані, такої собі невибагливої красуні-простушки, відповідальної та комунікабельної. Але поступово стає зрозумілим, що навіть якщо прикрити рюшами минуле, воно нікуди не зникає. І перш за все для власника цього минулого. То ж хто тут має більше скелетів у шафах?

У романі можна також зайти схожі ниточки з іншим прекрасним твором - «Нічний поїзд в Інсбрук» Деніз Вудз. Під час читання «Послуги» я також подумки ставила запитання героям: «Хто з вас трьох бреше?», адже кожен персонаж подає події під власним «соусом». Отже з’ясуйте це самі – прочитайте «Просту послугу».