Автор: Девід Кадаві
(David Kadavy)
Ще зовсім
недавно здавалося, ніби книги приречені. Зараз же для мене найочевиднішим є
факт того, що вони ніколи не помруть. Принаймні я вірю: книги ставатимуть
щодалі популярнішими, ніж це було колись. «Книжкова зима» добігає кінця.
Раніше вважалося,
що книжки приречені через Інтернет. Слова можуть миттєво передаватися на весь
світ в електронному вигляді. Наявність Інтернету дає можливість не друкувати
слова на шматках паперу для того, щоби їх кудись надіслати. Зараз я розумію, що
у спрощеному вигляді книжки сприймали саме так: лише слова, надруковані на папері.
Дійсно, книжку
можна сприймати як скупчення слів на папері так само, як і фортецю – купою каміння.
Але, з іншого боку, не можна просто так навалити каміння та назвати це спорудою.
Отже не можна просто надрукувати слова та назвати їх книгою.
Книга – це не
тільки послідовність слів на папері чи на екрані (якщо йдеться про електронну
книгу). Це те, чим можна ділитися. Книга – це платонічна форма ідеї. З
економічної точки зору вона – вигідна угода. Я оформлюю свою ідею в упаковку, а
ви мені за неї сплачуєте. При цьому немає ніяких рекламних чи пояснювальних віконечок,
заголовків, що тільки збивають з пантелику, файлів cookie та іншого засмічення.
Якщо вам
подобається книжка, ви ділитеся нею з друзями. Ви навіть можете придбати її для
подарунка. Ви можете передати її своєму другові зі словами: «Ця книга вразила мене. Тепер я хочу, щоб і
ти з нею познайомився».
Так, книжки –
вигідна угода. Увесь цей досвід та знання, що ретельно складені в зручну форму,
вартістю… скільки? 10, 20, 25 доларів?
У сучасному світі,
де слів пишеться та читається більше, ніж це було раніше, здається, ми на
власному гіркому досвіді усвідомлюємо, що книги – не просто словесні збірки. Ми
потроху дізнаємося про істинну цінність «купи каміння» в порівнянні з цінністю «фортеці».
Разом із тим кожен
намагається зробити речі більш хитромудрими, ніж потрібно. Люди витрачають усі
свої сили на створення застосунка, який ніколи навіть наполовину не зрівняється
із впливом та вічністю книги. Таким чином, ціна застосунка та всього того, що
було використано для його створення, неймовірно роздувається: зарплати
розробникам, оренда приміщень, де вони працюють тощо. Отже слова – вигідний товар.
Якось Воррен
Баффетт сказав: «Бійтеся, коли інші люди
проявляють жадібність. Будьте жадібними, коли бояться інші».
Думаю, можна з
упевненістю сказати, що коли йдеться про застосунки, люди проявляють
жадібність. А коли про слова – страх.
Таким чином,
маю засвідчити: я ризикну поставити на слова. Ну, не стільки на слова, скільки
на думки та ідеї, які ними можна описати. І навіть не стільки на думки та ідеї,
скільки на саме життя з його порізами, травмами, забиттями, розбитими серцями,
краплями поту та блискітками сміху. Життя, що знаходить відображення в думках
та ідеях, які, у свою чергу, ми виражаємо словами.
Сподіваюся,
десь існують кілька таких книг.
Книги ніколи не
зникнуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар