Перебуваючи на відпочинку,
скажімо, в хорошому готелі, люди починають звертати увагу на обслуговування
рівно від того моменту, коли щось іде не так. Не вчасно прибрали номер,
переплутали напої в барі, не додали серветку в ресторані. А поки все влаштовує –
так і повинно бути. Сервіс має бути непомітним. Курортника можна зрозуміти:
нащо йому зайві проблеми та думки, він у заслуженій відпустці. А ті, хто робить
його відпочинок якісним, перебувають на роботі, і це їхня відповідальність. Навіть
якщо ми захочемо зазирнути з цікавості по той бік сервісу, навряд чи когось
цікавитимуть деталі. Це ж просто робота. Так, складна, але будь-яка робота є
такою.
Ольга Мельник надала унікальну
можливість усім зацікавленим побувати за лаштунками пасажирського сервісу американського круїзного
лайнера, описавши в своїй дебютній книзі всю «кухню» роботи обслуговувального персоналу.
Разом із молодою дівчиною, випускницею Києво-Могилянської академії, читач
вирушає в подорож Скандинавією, Балтією, Європою, Карибським басейном, тривалістю
сім місяців. Рівно на такий термін Ольга підписала контракт на роботу барменом.
Все те, що з нею відбувалося в замкнутому просторі багатолюдного лайнера,
вилилося в своєрідний «бортовий журнал» під назвою «Ship life. Сім
місяців добровільного рабства».
Твір написаний у формі
щоденника офіціантки-новачка, яка з перших годин перебування на кораблі поринає
у вир нескінченних назв коктейлів, розкладів роботи, імен колег, кольорів їхньої
шкіри, країн, культур, особистих історій, персональних викликів та прагнень.
Життя на кораблі сильно відрізняється від життя на суші. Якщо вже взяв на себе
обов’язки, все покинути буде важко, адже у відкритому морі не втечеш. Хоча
можеш звільнитися та зійти на землю в найближчому порту. Але в цьому й полягає
вибір: довести справу до кінця чи здатися.
Ольга, представниця
сучасного покоління молодих освічених людей, раптом опинилася в ролі непомітної
людини в уніформі, що продає пасажирам напої. Життя в крихітній двомісній
каюті, багатогодинний графік роботи, що постійно змінюється, необхідність дотримуватися
писаних і неписаних правил корабельного життя, неможливість усамітнитися хоча
би на кілька хвилин – це й багато іншого змусили дівчину переосмислити власне
життя. Вона отримала потужний досвід, значно розширила картину світу, знайшла
друзів мало не з усіх куточків Земної кулі. А ще зрозуміла, наскільки все в житті
може миттєво змінитися. Ще вчора ти є елітою нації з гарною освітою та знанням
кількох іноземних мов. Здавалося б, перед тобою розчиняються будь-які двері до
бізнес-перемог та особистих звершень. А сьогодні ти вже тяжко заробляєш свої
перші долари, отримуєш сильний стрес, жертвуєш задля майбутнього найдорожчим –
власною свободою…
Авторка гідно виконала зобов’язання,
що взяла на себе. Сім місяців корабельного життя з його особливими правилами
були варті того, щоби пізнати світ та себе. Але ніщо не може замінити свободи.
Ще одна хороша книжка в
низці сучасної української прози. Має бути цікавою молодим людям, як тільки
починають свій самостійний шлях та формулюють мету свого нового дорослого
життя. Та, звісно ж, бажаю прочитати всім, хто любить подорожувати та
дізнаватися нове про все на світі.
Немає коментарів:
Дописати коментар