Марк Менсон "Витончене мистецтво забивати на все: нестандартний підхід до проблем"

Одного разу люди вирішили, що вони недосконалі, а отже їм пострібно все земне життя працювати над собою, покращувати характер, отримувати все нові й нові навички, одним словом, щодня ставати кращою версією себе. З одного боку, це правильно й має сенс. З іншого - така гонитва самовдосконалення спричиняє людині безліч проблем. Психологічних і навтіь фізичних. Але ми на це не зважаємо, це ж дрібниці, потрібно ще "швидше, вище, сильніше". І раптом, десь на заході життя, раптом відчуваємо не просто страшенну втому, а й утрату сенсу буття. Чого б це? Адже ми все життя тільки те й робили, що ретельно самовдосконалювалися! У чому підступ?

Марк Менсон колись так само приділяв багато уваги різним, на його погляд, дуже важливим речам у своєму житті. До певного моменту осяяння, яке згодом оформилося в невелику за обсягом, проте дуже корисну книжку. 

Це - власний досвід автора, результати його пошуків та душевних коливань, аналізів та помилок, злетів та падінь. Сучасна культура навіює людям певні позитивні образи та формує соціальні очікування. Якими ми всі неодмінно маємо бути. Гарнішими, здоровішими, худішими, розумнішими, багатшими, сексуальнішими й узагалі неперевершеними. А ще необхідно завжди бути виваженими, добрими, усміхненими, ввічливими, не показувати негативних емоцій. Все це людина чує та бачить мало не 24 години щожня з усіх джерел. Збожеволіти можна, чи не так? Менсон пропонує зупинитися і сильно подумати про те, що вся ця пропаганда пропонує пнутися до того, чого в нас немає. А в житті варто звертати увагу лише не те, що ми маємо, що в нас виходить добре, в чому ми прекрасні й неповторні самі по собі. Звісно, прагнути більшого - це добре й, вочевидь, потрібно, але не зосереджуватися на штучних і чужих цінностях.

Тож розслабтеся, аміго,як радить нам автор. Не намагайтеся постійно дошукуватися сенсу життя. Просто живіть. Робіть те, що вам подобаєтья, розвивайтеся свідомо в тому, до чого маєте хист. І не слухайте жодних "порадників", що лізуть із усіх усюд у соцмережах, на роботі або в черзі до лікаря. І настане день, коли на чиєсь запитання "Як ти? Як почуваєшся?" ви з усмішкою відповісте: "Живим. Неймовірно живим".