«В
одному з імперських документів говориться,
що до
імператора треба звертатися
з «подивом
і тремтінням»
Насправді нам, європейцям,
нічого не відомо про Японію. Навіть якщо ми читаємо купу книжок про цю країну,
їдемо туди у подорож, вивчаємо напам’ять путівники та історичні довідки. Ми
ніколи не будемо здатні осягнути країну, де сходить Сонце. Це наче інша
планета. Там свої, тільки японцям зрозумілі правила та погляд на світобудову. І
чужинцю там не місце, він не зрозуміє, не звикне, не підкориться, не
перетвориться на японця.
Різниця у світоглядах Сходу і
Заходу та конфлікти, які через це виникають – головна тема твору. Бельгійка Амелі,
донька дипломата, народилася та зростала в Японії. Потім родина жила в багатьох
інших країнах, але дівчина на все життя всотала в себе дух Японії, полюбила її
культуру. Через роки Амелі повертається сюди, щоби працювати за контрактом в
одній із великих корпорацій.
Разом із дівчиною читач
проходить через всі незрозумілості, негаразди та приниження, які зазнає іноземка
в японській компанії. Деякі речі для нас є відвертим порушенням прав людини,
зловживанням службовим становищем та, чого там, відвертим хамством. А для
японців міцна ієрархія, повага до тих, чия посада вища за твою – навіть не
обговорюється. Ти не повинен скаржитися, не повинен висловлювати незадоволення,
не повинен ображатися. Ти просто на тому місці, на якому ти є. Це твоє місце, і
це нормально – все, що з тобою відбувається.
Амелі впродовж року (саме
стільки тривав контракт) пристосуватися до всьго. Адже вона так симпатизує
Японії! Це ж прекрасна країна! Дійсно так. Але для Японців. І для іноземців
лише у випадку вивчення її багатої, давньої та унікальної культури. І Амелі
повертається до Бельгії, де вирішує описати свої японські пригоди в книзі…
Роман побудований на реальних
подіях із життя Амелі Нотомб.
Немає коментарів:
Дописати коментар