Коли мені було 23 роки я зацікавилася магією. Тоді, наприкніці 1990-х років, я щойно познайомилася з інтернетом, мені хотілося спробувати все, що на той момент могла запропонувати всесвітня мережа через аналоговий доступ завдяки телефонній лінії. Чати, форуми - це було таке незвичне та нове, що хотілося охопити все й одразу.
Якось непомітно для себе я натрапила в Інтернеті на сайти доморощених чарівниць, які практикували різноманітні види магії та чародійства. Поступово я дізнавалася, що таке Грімуар, як приготувати зілля, як сконцентруватися для того, щоб закляття подіяло ефективно, як правильно спрямувати намір, як самій скласти ритуал, як підібрати слова, щоб вони несли сильний запал. Я навіть практикувала всі ці речі. Звісно, я намагалася бути екологічною та не завдати навіть випадкової шкоди іншим людям. Але, як кажуть заборонений плід солодкий, тому, каюся, пару разів мої чародійства стосувалися безпосередньо конкретних осіб. Тоді я ще розуміла, наскільки сила думки потужна, і настільки ж потужним є ї покарання за втручання у чуже життя. Але це буде потім, через кілька років. Тоді ж я насолоджувалася "силою".
Завдяки інтересу до магії я дізналася про Алістера Кроулі, про вуду, про Блаватську, про Колесо життя давніх кельтів, про язичницьки свята та тисячолітні традиції різних народів, про охоту на відьом та Святу Інквізицію. Багато, багато нових знань до мене прийшло за кілька років, не всі я вміла правильно використати, але жага до пізнання все це покривала з лихвою. І я продовжувала шукати "своє" знання, таке, що буде саме тим, для чого я прийшла у цей світ. Принаймні, тоді я так собі це бачила.
Життя тривало, розвивався інтернет, відійшли у небуття чати, я більше не практикую магію, до того ж я тепер впевнена - магії не існує. Тобто не існує її в тому вигляді, в якому всі звикли її уявляти. А є лише наша голова, і вся "магія" - в ній. З тих давніх часів я отримала другу професію, психолога, тому знаю, про що говорю ;) А ще я навчилася керувати власною свідомістю так, що це було мені на користь. А про вплив на світ зрозуміла головне: впливай на себе і світ довкола зміниться теж.
Отже, читаючи цю книжку, я немов поринула у ті далекі вже роки, сповнені чародійством, таємними знаннями та безліччю відкриттів. Я знов відчула себе чарівницею. І це було приємно. Але з художньої точки зору книжка не вразила мене. От якби я читала її 20 років тому...
Якось непомітно для себе я натрапила в Інтернеті на сайти доморощених чарівниць, які практикували різноманітні види магії та чародійства. Поступово я дізнавалася, що таке Грімуар, як приготувати зілля, як сконцентруватися для того, щоб закляття подіяло ефективно, як правильно спрямувати намір, як самій скласти ритуал, як підібрати слова, щоб вони несли сильний запал. Я навіть практикувала всі ці речі. Звісно, я намагалася бути екологічною та не завдати навіть випадкової шкоди іншим людям. Але, як кажуть заборонений плід солодкий, тому, каюся, пару разів мої чародійства стосувалися безпосередньо конкретних осіб. Тоді я ще розуміла, наскільки сила думки потужна, і настільки ж потужним є ї покарання за втручання у чуже життя. Але це буде потім, через кілька років. Тоді ж я насолоджувалася "силою".
Завдяки інтересу до магії я дізналася про Алістера Кроулі, про вуду, про Блаватську, про Колесо життя давніх кельтів, про язичницьки свята та тисячолітні традиції різних народів, про охоту на відьом та Святу Інквізицію. Багато, багато нових знань до мене прийшло за кілька років, не всі я вміла правильно використати, але жага до пізнання все це покривала з лихвою. І я продовжувала шукати "своє" знання, таке, що буде саме тим, для чого я прийшла у цей світ. Принаймні, тоді я так собі це бачила.
Життя тривало, розвивався інтернет, відійшли у небуття чати, я більше не практикую магію, до того ж я тепер впевнена - магії не існує. Тобто не існує її в тому вигляді, в якому всі звикли її уявляти. А є лише наша голова, і вся "магія" - в ній. З тих давніх часів я отримала другу професію, психолога, тому знаю, про що говорю ;) А ще я навчилася керувати власною свідомістю так, що це було мені на користь. А про вплив на світ зрозуміла головне: впливай на себе і світ довкола зміниться теж.
Отже, читаючи цю книжку, я немов поринула у ті далекі вже роки, сповнені чародійством, таємними знаннями та безліччю відкриттів. Я знов відчула себе чарівницею. І це було приємно. Але з художньої точки зору книжка не вразила мене. От якби я читала її 20 років тому...
Немає коментарів:
Дописати коментар