Купувати старі книжки - це не просто естетична насолода, це й суцільний тривалий процес із пошуку, вибору, вагань. Але потім, коли вилазиш з книжкового підвалу або йдеш з вуличного розвалу, у душі вирує безліч найпрекрасніших відчуттів та смакування наперед чудових хвилин гортання сторінок.
В Києві у мене є улюблена крамниця, прихована у самому центрі міста, у підвалі звичайного житлового будинку. До книжковго раю ведуть униз сходи, і зовсім ще невідомо, що там за дерев`яними дверима. Насправді там - майже все, що тільки може забажати справжній книжковий хробак, який звик порсатися у паперовому пилу в пошуках літературної перлини! Вибір у крамниці завжди великий, і це завдяки господарю, він пильно стежить за тим, щоб ми, хробаки, ні в якому разі не пішли "голодними".
Нещодавно свої букіністичні потреби я задовольнила ось цими книжками:
Ще однією прекрасною місцевістю для втамування читацького голоду книжками старих видань є площа з пам`ятником Івану Федорову у Львові. Кожного разу, коли я приїжджаю в це чудове місто, я завжди йду на полювання до букіністичного ринку.
Останніми днями моє полювання закінчилося також вдало:
Як же сильно я люблю книжки "з історією"! У кожній - своє тривале життя, написане на форзаці у вигляді привітань та побажань. А хто були ці невідомі мені далекі люди? Я завжди думаю про те, щоб їхня доля склалася щасливо. Адже у поганих людей не може бути таких гарних книжок. І їм не могли писати стільки чудових слів, коли дарували ці книжки. Доля людей та їхніх книжок... Я обіцяю продовжити історію книжок, але вже власну.
В Києві у мене є улюблена крамниця, прихована у самому центрі міста, у підвалі звичайного житлового будинку. До книжковго раю ведуть униз сходи, і зовсім ще невідомо, що там за дерев`яними дверима. Насправді там - майже все, що тільки може забажати справжній книжковий хробак, який звик порсатися у паперовому пилу в пошуках літературної перлини! Вибір у крамниці завжди великий, і це завдяки господарю, він пильно стежить за тим, щоб ми, хробаки, ні в якому разі не пішли "голодними".
Нещодавно свої букіністичні потреби я задовольнила ось цими книжками:
Ще однією прекрасною місцевістю для втамування читацького голоду книжками старих видань є площа з пам`ятником Івану Федорову у Львові. Кожного разу, коли я приїжджаю в це чудове місто, я завжди йду на полювання до букіністичного ринку.
Останніми днями моє полювання закінчилося також вдало:
Як же сильно я люблю книжки "з історією"! У кожній - своє тривале життя, написане на форзаці у вигляді привітань та побажань. А хто були ці невідомі мені далекі люди? Я завжди думаю про те, щоб їхня доля склалася щасливо. Адже у поганих людей не може бути таких гарних книжок. І їм не могли писати стільки чудових слів, коли дарували ці книжки. Доля людей та їхніх книжок... Я обіцяю продовжити історію книжок, але вже власну.
Немає коментарів:
Дописати коментар